Йован Углєша Мрнявчевич (серб. Јован Угљеша Мрњавчевић; ? — 26 вересня 1371) — сербський шляхтич XIV століття з роду Мрнявчевичів, один із найвпливовіших магнатів Сербського царства. Володів титулом деспота, який отримав від царя Стефана Уроша V, чиїм співправителем був брат Углєші — Вукашин[1].

Углєша Мрнявчевич
Народивсяневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 вересня 1371(1371-09-26) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мариця, Сербське царство Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сербське царство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьаристократ Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсербська Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станаристократія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададеспот Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяСербська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМрнява Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриВукашин Мрнявчевич і Гойко Мрнявчевичd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЄфимія Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Углєша був сином Мрняви, казначея королеви Єлени Анжуйської, дружини короля Сербії Стефана Уроша I. 1346 року, за часів правління царя Стефана Душана, Углєші належав край Травунія[2].

Дружиною Углєші була Єлена (згодом черниця Єфимія), дочка воєводи Войхни — цезаря Драми[3][4]. Цей шлюб зміцнив позиції Углєші[4]. Войхна помер близько 1360 року, а його володіння успрадкував Углєша[5].

1365 року цариця Олена Болгарська дала Углєші титул деспота. Володіння Углєші розташовувалися вздовж річки Струми, а їхній центр був у місті Сере. З 1368 року володіння Углєші перебували в релігійній юрисдикції Константинопольського патріархату. 1371 року він згадується в листі патріарха як правитель Рашки.

Углєша та його брати Вукашин і Гойко брали участь у битві на річці Мариці проти османів, у якій у вересні 1371 року Вукашин та Углєша були вбиті[6].

Примітки

ред.
  1. Ćirković, 2004, pp. 78-79.
  2. Književno delo monahinje Jefimije, p. 1
  3. Gavrilović, 2006, с. 78—79.
  4. а б Fajfric, p. 5
  5. Fine, 1994, pp. 364.
  6. Ostrogorsky, 1956, с. 481.

Джерела

ред.