Тілопо золотолобий
| Тілопо золотолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Золотолобий тілопо (Берлінський зоопарк)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus aurantiifrons Gray, 1858 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо золотолобий[2] (Ptilinopus aurantiifrons) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 22,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм, самчики вирізняються лише дещо тьмянішим забарвленням лоба.
Голова темно зелена, на лобі і обличчя золотисто-жовта пляма. Шия темно-сіра, верхня частина тіла зелена. Крила темно-зелені з пурпуровим і бірюзовим відтінком, покривні пера з оливковим відтінком. Спина і верхні покривні пера хвоста зеленувато-оливкові, стернові пера зелені.
Підборіддя і горло білі, груди темно-сірі. Нижня частина тіла зеленувато-оливкові, боки дещо тьмяніші, гузка світліша. Нижні покривні пера хвоста лимонно-жовті, поцятковані темно-зеленими плямами. Очі червоні або оранжеві з блакитним внутрішнім кільцем.
Поширення і екологія ред.
Золотолобі тілопо мешкають на Новій Гвінеї та на сусідніх островах, зокрема на островах Ару, Япен, островах Західного Папуа і островах Д'Антркасто. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, саванах і парках. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus aurantiifrons. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |