Тікотіко гірський
вид птахів
| Тікотіко гірський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Anabacerthia striaticollis Lafresnaye, 1841 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тікоті́ко гірський[2] (Anabacerthia striaticollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.
Опис
ред.Довжина птаха становить 16,5 см. Верхня частина тіла олиивково-коричнева або рудувато-коричнева, тім'я сіре, навколо очей світлі кільця, за очима світлі смуги. Щоки темні, дегко поцятковані охристими смужками. Хвіст яскраво-рудий. Горло білувате, легко поцятковане темними плямками. Решта нижньої частини тіла світло-оливково-жовта, груди поцятковані темними смужками.
Підвиди
ред.Виділяють шість підвидів:[3]
- A. s. anxia (Bangs, 1902) — Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія);
- A. s. perijana Phelps & Phelps Jr, 1952 — Сьєрра-де-Періха (північно-західна Венесуела);
- A. s. venezuelana (Hellmayr, 1911) — Прибережний хребет Анд (Венесуела);
- A. s. striaticollis Lafresnaye, 1841 — Колумбійські Анди (всі три хребти) і Кордильєра-де-Мерида (західна Венесуела);
- A. s. montana (Tschudi, 1844) — східні схили Анд на південному сходу Колумбії (Нариньйо), в Еквадорі та Перу (на південь до Хуніну);
- A. s. yungae (Chapman, 1923) — Анди на півдні Перу (Куско, Пуно) та в Болівії (на південь до західного Санта-Крусу).
Поширення і екологія
ред.Гірські тікотіко мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в кронах вологих гірських тропічних лісів Анд та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 900 до 2600 м над рівнем моря.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Anabacerthia striaticollis. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 01 березня 2022.
Джерела
ред.- Schulenberg, Thomas S.; Stolz, Douglas F.; Lane, Daniel F. (2010). Birds of Peru: Revised and Updated Edition. с. 326.
- Ridgely, Robert; Tudor, Guy; Brown, William L. (1994). The Birds of South America: The Suboscine Passerines. Oxford: Oxford University Press. с. 142. ISBN 9780198572183.
- Ridgely, Robert; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: the Passerines. Austin, Texas: University of Texas Press. с. 82. ISBN 9780292717480.
- Hilty, Steven L. (2002). Birds of Venezuela. с. 491.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |