Відкрити головне меню

Тюленєв Микола Олександрович

Мико́ла Олекса́ндрович Тюле́нєв (*5 квітня 1889, Ганнівка — †12 грудня 1969, Київ) — агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук (1940), професор (1955), член-кореспондент Академії наук України (1948).

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 5 квітня 1889 року в с. Ганнівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (нині Петрівський район Кіровоградської області) в сім'ї службовця [1]. Після закінчення гімназії вчився на сільськогосподарському відділі Київського політехнічного інституту. Деякий час працював у Департаменті землі, згодом близько десяти років був науковим співробітником Радовельської болотної дослідної станції на Житомирщині.

Наукова кар'єраРедагувати

В Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації працював консультантом та обіймав посаду завідувача відділом.

У повоєнний час трудився в Київському гідромеліоративному інституті. З 1949 р. працював в Інституті фізіології рослин і агрохімії АН України, де розробляв агротехніку вирощування цукрових буряків та інших культур і методику досліджень на торфоболотних ґрунтах. Сконструював разом із колегою С. І. Рудичем п'ятикорпусну кротово-дренажну машину, що дала можливість підвищити врожаї сільськогосподарські їх культур до 40 відсотків.

Розроблена ним методика дослідів на торфоболотних ґрунтах свого часу була прийнята науковими установами Радянського Союзу. З 1964 р. до останніх днів життя працював професором-консультантом Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації.

Наукові інтересиРедагувати

Коло його наукових інтересів — освоєння осушених торфоболотних ґрунтів для сільського господарства.

Наукові праціРедагувати

Автор 250 наукових і науково-популярних праць із питань сільськогосподарського освоєння осушених торфоболотних ґрунтів, серед яких монографії:

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Личные дела сотрудников Наркомзема. Николай Александрович Тюленев. — Центральний державний Архів Вищих органів влади та управління України. — Ф. 27. — Оп. 17-л. — Спр. 4155. — 33 арк.