Тьомкін Марк Мойсейович

Марк Мойсейович Тьомкін (2 грудня 1895(18951202), містечко Козелець Чернігівської губернії, тепер Козелецького району Чернігівської області — квітень 1980, місто Москва) — радянський партійний діяч, відповідальний секретар Чернігівського губернського комітету КП(б)У, відповідальний секретар Бердичівського окружного комітету КП(б)У, 1-й секретар Удмуртського обласного комітету ВКП(б). Член ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 року. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у лютому 1934 — 1939 р.

Тьомкін Марк Мойсейович
Народився	20 листопада (2 грудня) 1895 Козелець
Помер	1980 Москва, СРСР
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія, Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) і КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині єврейського музиканта. У 1911 році закінчив вище початкове чотирикласне училище в місті Козельці. З 1911 по 1917 рік навчався в Чернігівській земській фельдшерській школі, брав участь у революційній діяльності.

Член РСДРП(б) з 1914 року.

У 1915 році за розповсюдження більшовицьких прокламацій був заарештований і засланий у Сибір. Після Лютнвої революції 1917 року повернувся до Чернігова, де працював у партійній організації, був пропагандистом та інструктором Чернігівського губернського комітету РСДРП(б).

У грудні 1917 — березні 1918 року — секретар заводського комітету машинобудівного заводу «Людвіг Нобель» у місті Петрограді.

У березні — червні 1918 року — червоногвардієць у місті Пскові. У липні — жовтні 1918 року — комісар загону, комісар 5-го Волинського полку РСЧА на Чехословацькому фронті.

У жовтні 1918 — лютому 1919 року — начальник відділу політичної просвіти районного військового комісаріату в місті Петрограді.

У березні — серпні 1919 року — начальник відділу політичної просвіти Політичного управління Народного комісаріату з військових і морських справ Української СРР у Харкові та Києві.

У серпні — жовтні 1919 року — начальник агітаційно-організаційного відділу політичного відділу 14-ї армії РСЧА в Конотопі та Брянську. У жовтні 1919 — січні 1920 року — начальник політичного відділу Окремої стрілецької бригади на Південному фронті. У січні — червні 1920 року — комісар дивізії та штабу 57-ї стрілецької дивізії 16-ї армії РСЧА Західного фронту. У червні — вересні 1920 року — помічник начальника політичного відділу 10-ї стрілецької дивізії 16-ї армії РСЧА Західного фронту. У вересні 1920 — липні 1921 року — начальник політичного відділу 17-ї стрілецької дивізії 16-ї армії РСЧА Західного фронту. У 1921 році брав участь у ліквідації Кронштадтського повстання.

У липні 1921 — квітні 1922 року — завідувач організаційного відділу Чернігівського губернського комітету КП(б)У; відповідальний секретар Чернігівського губернського комітету КП(б)У.

У липні 1922 — серпні 1923 року — уповноважений Головного управління у справах кустарної, дрібної промисловості та промкооперації «Головкустпром» по Українській СРР у Києві.

У вересні 1923 — лютому 1924 року — завідувач організаційного відділу Подольського повітового комітету РКП(б) Московської губернії.

У лютому 1924 — лютому 1925 року — відповідальний секретар Петровського районного комітету КП(б)У міста Києва.

У лютому 1925 — лютому 1927 року — відповідальний секретар Бердичівського окружного комітету КП(б)У.

У лютому — жовтні 1927 році працював інструктором Уральського обласного комітету ВКП(б) у місті Свердловську.

У жовтні 1927 — червні 1929 року — відповідальний секретар Верхнє-Камського окружного комітету ВКП(б) Уральської області.

У липні 1929 — жовтні 1930 року — слухач Курсів марксизму-ленінізму в Москві.

У листопаді 1930 — лютому 1933 року — відповідальний (1-й) секретар Вотського (Удмуртського) обласного комітету ВКП(б).

У березні 1933 — лютому 1934 року — начальник політичного сектора машинно-тракторних станцій (МТС) обласного земельного управління Одеської області.

У лютому 1934 — липні 1935 року — керівник групи по радгоспах Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б). У липні 1935 — квітні 1937 року — керівник сільськогосподарської групи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У квітні — червні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Донецькій області УРСР.

У червні 1937 — вересні 1938 року — 1-й заступник народного комісара зернових і тваринницьких радгоспів СРСР.

У квітні — вересні 1939 року — директор м'ясорадгоспу «Соревнование» Тульської області.

У вересні 1939 — січні 1941 року — студент Промислової академії у Москві. з січня по вересень 1941 року навчався у Московському інженерно-економічному інституті імені Серго Орджонікідзе.

З вересня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З вересня 1941 по січень 1944 року служив політичним інспектором Головного військово-санітарного управління РСЧА. У січні — травні 1944 року — начальник відділу польового управління 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту. У червні — грудні 1944 року — начальник штабу тилу 26-го гвардійського стрілецького корпусу 3-го Українського фронту.

У лютому 1945 — серпні 1947 року — начальник відділу демонтажу Трофейного управління 1-го Білоруського фронту.

З серпня 1947 по березень 1948 року — в резерві начальника тилу МВС СРСР. З квітня 1948 по квітень 1949 року — пенсіонер МВС СРСР.

У квітні 1949 — серпні 1950 року — директор радгоспу «Болдіно» Солнєчногорського району Московської області.

З серпня 1950 по червень 1954 року — пенсіонер Міністерства оборони СРСР.

З червня 1954 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві, де й помер у квітні 1980 року.

Звання

• гвардії підполковник

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції (18.12.1975)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Вітчизняної війни І ст.

Джерела

• XII з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 18-23 січня 1934 року. Стенографічний звіт — Партійне видавництво ЦК КП(б)У — 1934 рік
• Темкин Марк Моисеевич
• Тёмкин Марк Моисеевич