Тхоржевський Дмитро Олександрович

Дмитро Олександрович Тхоржевський (18 червня 1930, Київ — 10 січня 2002, Київ) — український науковець у галузі педагогіки, дослідник та інноватор трудового навчання і професійної підготовки учнів. Доктор педагогічних наук (1973), професор. Заслужений працівник освіти України (1995).

Дмитро Тхоржевський
Народився	18 червня 1930(1930-06-18) Київ, УРСР
Помер	10 січня 2002(2002-01-10) (71 рік) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	Київський індустріальний технікум трудових резервів (1952) Київський політехнічний інститут (1955)
Галузь	педагогіка
Заклад	Краматорський машинобудівний технікум (1955—1958) Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (1959—2002)
Посада	викладач, засновник та завідувач кафедри трудового навчання та креслення (1977—2002)
Вчене звання	професор (1977)
Науковий ступінь	доктор педагогічних наук (1973)
Відомі учні	Віктор Сидоренко, Вячеслав Борисов, Анатолій Вихрущ
Аспіранти, докторанти	Володимир Андріяшин, Василь Кузьменко
Членство	член Національної академії педагогічних наук України (1992)
Відомий завдяки:	дослідженням у галузі трудового навчання і професійної підготовки учнів
Діти	Тетяна Тхоржевська
Нагороди	Заслужений працівник освіти України

Майже півстоліття — викладач Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (1959—2002), засновник та завідувач кафедри трудового навчання та креслення. З проголошенням незалежності України — розробник Концепції виховання національної свідомості у середній школі, фундатор національної освіти. Співзасновник Національної академії педагогічних наук України. Автор понад 350 наукових робіт, серед яких більш ніж 50 посібників та 11 монографій.

Життєпис

Народився 18 червня 1930 року у Києві в родині службовця Олександра Адамовича Тхоржевського (1897—1937) — волинянина з села Тристень з польським та німецьким корінням, начальника відділу праці й зарплатні заводу «Арсенал». Мати — Зінаїда Тимофіївна Бачелюк, родом з Глухова.

Мав тяжке дитинство. У 1933-му році радянська влада заарештувала батька трирічного Дмитра «за участь у шпигунсько-шкідницькій організації». За браком доказів через три місяці Олександр Адамович вийшов на свободу, але цього не дочекалася дружина — померла від загострення туберкульозу. У 1937-му році Олександр Тхоржевський був розстріляний за декількома статтями кримінального кодексу, зокрема, за 54-ою — «контрреволюційна діяльність» і «зрада батьківщини». Посмертно реабілітований в період хрущовської відлиги, у 1957-му році, «на підставі відсутності складу злочину».

Після смерті обох батьків Дмитро поперемінно жив у бабусі, тіток, найкращих друзів батька (одним з яких був дід майбутнього журналіста та педагога Олекси Підлуцького). Другом дитинства Тхоржевського був майбутній класик дитячої літератури Всеволод Нестайко.

Під час німецької окупації Києва, у 1943-му році, втратив бабусю, етнічну німкеню. Школу закінчив з золотою медаллю. У 17 років почав працювати на заводі, одночасно навчався у Київському індустріальному технікумі трудових резервів, який закінчив у 1952-му році.

Збирався вступити до військово-морського училища, але синові «ворога народу» шлях туди був зачинений. Тхоржевському довелося обирати навчальний заклад з недобором студентів — це був Київський політехнічний інститут, спеціальність «Технологія машинобудування, верстати та інструменти». Закінчив інститут у 1955-му році, відтоді ж, за розподіленням, три роки працював у Краматорському машинобудівному технікумі.

У 1959-му році став аспірантом Київського педагогічного інституту, відтоді ж — його викладач. У 1962-му році здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук із дисертацією «Изучение машины на примере токарного станка как один из важнейших элементов политехнического обучения в восьмилетней школе», у 1973-му — доктора педагогічних наук, захистивши дисертацію на тему «Дидактическое исследование системы трудового обучения».

Перші наукові роботи почав публікувати в кінці 1950-х, в 1965-му році написав першу монографію «Практичні заняття в учбових майстернях як засіб політехнічного навчання». Всього за своє життя створив понад 350 наукових робіт, серед яких більш ніж 50 посібників та 11 монографій. Заснував фаховий часопис «Трудова підготовка в закладах освіти», головним редактором якого був багато років.

У 1977-му році, в Педагогічному інституті, заснував кафедру трудового навчання та креслення, яку очолював до кінця життя. Коли Україна здобула незалежність, професор Тхоржевський розробив Концепцію виховання національної свідомості у середній школі, через що стикався з ворожістю з боку деяких колег-науковців, які ще нещодавно навчали учнів історії КПРС. Названий племінник Тхоржевського, журналіст Олекса Підлуцький, згадував:

Якось у розмові зі мною, його, завжди такого стриманого та іронічного, немовби прорвало: «Розумієш, я б узагалі не робив цього, якби цим займався хтось інший. Але ж цього не робить ніхто. Все, що існує, — чисто формальне. А це ж нині найважливіше. Ніколи у нас не буде гідного життя, доки ми не навчимося любити і поважати власну державу. Так хочеться, щоб наша нація врешті підвелася з колін!»

Могила Дмитра Тхоржевського, Байкове кладовище

Окрім цього, Тхоржевським створено підпрограму «Трудова підготовка» до Державної національної програми «Освіта (Україна XXI століття)» (1994), проект «Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні („Технології“)» (1997), проект концепції «Трудове навчання у 12-річній загальноосвітній школі» (2001), яку тяжкохворий професор не встиг втілити у життя. У 1992-му році став одним з засновників Національної академії педагогічних наук України.

В останні роки життя хворів, пережив три операції на головному мозку. Помер 10 січня 2002 року. Похований в колумбарії Байкового кладовища.

Особисте життя

Був одружений з Лідією Нестеренко, з якою познайомився під час роботи в Краматорському машинобудівному технікумі. Виховав двох дітей. Дочка Тетяна Тхоржевська — доктор педагогічних наук, професор, продовжила справу батька.

Науковий доробок

• 1958 — «Учитывать требования производства» (стаття)
• 1959 — «Сегодня за партой — завтра у станка» (стаття)
• 1960 — «Зв'язок трудового навчання з вивченням основних наук» (стаття)
• 1960 — «До питання про вивчення обробки металів у восьмирічній школі» (стаття)
• 1961 — «Експериментальна перевірка програми з практичних занять у навчальній майстерні» (стаття)
• 1962 — «Изучение машины на примере токарного станка как один из важнейших элементов политехнического обучения в восьмилетней школе»: диссертация кандидата педагогических наук : 13.00.00. — Киев, 1962. — 221 с.
• 1963 — «Зв'язок у вивченні обробки металів із загальноосвітніми знаннями учнів» (стаття)
• 1964 — «Вимоги до змісту практичних занять в навчальних майстернях» (стаття)
• 1965 — «Політехнічне навчання і практичні заняття у шкільних майстернях» (стаття)
• 1966 — «Практичні заняття в учбових майстернях як засіб політехнічного навчання» (монографія)
• 1967 — «Методика трудового навчання в восьмирічній школі» (посібник)
• 1969 — «Вивчення елементів автоматизації виробничих процесів» (стаття)
• 1970 — «Основи металообробного виробництва» (посібник)
• 1970 — «Принцип політехнічної освіти в трудовому навчанні» (стаття)
• 1971 — «Узгодження вимог трудової й політехнічної підготовки учнів у процесі трудового навчання» (стаття)
• 1972 — «Дидактика трудового навчання» (монографія)
• 1973 — «Дидактическое исследование системы трудового обучения»: диссертация доктора педагогических наук : 13.00.01. — Киев, 1973. — 393 с. : ил.
• 1974 — «Технічна творчість у школі» (посібник)
• 1975 — «Система трудового навчання» (монографія)
• 1978 — «Уроки технічної праці в 5 класі» (посібник)
• 1979 — «Трудове виховання і професійна орієнтація школярів» (посібник)
• 1980 — «Проблеми навчання на уроках праці» (посібник)
• 1982 — «Наставничество в воспитании учащихся в общеобразовательной школе» (посібник)
• 1984 — «Пути совершенствования общетехнической подготовки квалифицированных рабочих в средних профтехучилищах» (монографія)
• 1984 — «Заняття з технічної праці в 6 класі» (посібник)
• 1986 — «Проблемное обучение на уроках труда»: Кн. для учителя / Д. А. Тхоржевский, В. Г. Гетта. — Минск: Нар. асвета, 1986. — 125,[3] с. : ил.; 20 см.
• 1988 — «Актуальные проблемы подготовки учителя общетехнических дисциплин» (монографія)
• 1989 — «У труді гартується особистість» (стаття)
• 1990 — «Методика викладання загальнотехнічних дисциплін і трудового навчання» (посібник; витримав три видання шістьма мовами, перші два — в 1973 і 1980)
• 1994 — «Трудова політехнічна школа: міфи і реальність (1917—1941 рр.)» (книга; з колективом авторів)
• 1998 — «Теоретичні засади виховання національної самосвідомості» (посібник; з колективом авторів)
• 1998 — «Загальноосвітня підготовка учнів у процесі трудового навчання» (посібник; з колективом авторів)
• 1999 — «Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи» (посібник; з колективом авторів)
• 2001 — «Концепція „Трудового навчання у 12-річній загальноосвітній школі“ (проект)»

Нагороди

• 1995 — заслужений працівник освіти України
• значок «Відмінник народної освіти УРСР»
• значок «Відмінник освіти СРСР»
• грамоти, медалі