Турн (міфологія)
Турн (лат. Turnus) — головний герой рутулів, згідно Енеїді Вергілія син Давна й німфи Венілії, брат Ютурни[6]. Був суперником Енея, останній вбив Турна.
| Турн | |
|---|---|
| дав.-гр. Τυρρηνός лат. Turnus  | |
 | |
| Народився | невідомо невідомо |
| Помер | 12 століття до н. е. Lanuviumd, Ланувіо, Провінція Рим, Лаціо, Королівство Італія ·загиблий у бою |
| Національність | рутули |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Учасник | Рутульська війнаd |
| Посада | король |
| Батько | Daunusd[1] |
| Мати | Венілія[1][2] |
| Родичі | Амата[1][3] |
| Брати, сестри | Ютурна[1][4][5] |
Сам же Турн вбив Актора і дуже пишався списом вбитого. Відома приказка стародавніх римлян «здобути обладунок Актора» означала похвальбу та приписування собі чужих подвигів.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Любкер Ф. Turnus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1426–1427.
- ↑ Любкер Ф. Venilia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1446.
- ↑ Любкер Ф. Amata // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 73.
- ↑ Любкер Ф. Iuturna // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 708.
- ↑ Juturna // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 15. — P. 609–610.
- ↑ Harrison, Stephen J (7 березня 2016). Oxford Classical Dictionary. Oxford University Press. Процитовано 21 березня 2018.
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |