Відкрити головне меню

Туркестанський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання військ РСЧА за часів Громадянської війни та боротьби з басмацтвом. Був утворений на території ТуркВО наказом РВР Туркестанської АРСР 23 лютого 1919 року. Як основний фронт РСЧА утворений директивою головкома 11 серпня 1919 на території Самарської, Астраханської, Оренбурзької губерній та Уральської області шляхом перейменування з 14 серпня 1919 року Південної групи армій зі складу Східного фронту (штаб розміщувався в Самарі).

Туркестанський фронт
На службі 11 серпня 1919 – червень 1926 року
Країна РРФСР
Належність РСЧА
Чисельність бл. 114 000 чоловік
Війни/битви Громадянська війна

До 1920 року Туркестанський фронт включав до свого складу 3 стрілецьких і 4 кавалерійських дивізії, частини Оренбурзького, Уральського й Актюбінського укріпрайонів, а також велику кількість дрібних загонів (до 36 тис. багнетів і шабель). Разом Туркестанський фронт налічував 114 тисяч чоловік.

Зміст

СкладРедагувати

В состав Туркестанського фронту входили:

  • Астраханська група військ (до 14 жовтня 1919 року, згодом увійшла до складу 11-ї армії)
  • 4-а армія
  • 1-а армія
  • війська Туркестанської АРСР (з 25 серпня 1919)

Станом на 31 липня 1922 року:[1][2]

  • 1-а Туркестанська стрілецька дивізія
  • 1-й Туркестанський стрілецький полк
  • 2-й Туркестанський стрілецький полк
  • 3-й Туркестанський стрілецький полк
  • 4-й Туркестанський стрілецький полк
  • 5-й Туркестанський стрілецький полк
  • 6-й Туркестанський стрілецький полк
  • 3-я Туркестанська стрілецька дивізія
  • 7-й Туркестанський стрілецький полк
  • 8-й Туркестанський стрілецький полк
  • 9-й Туркестанський стрілецький полк
  • 10-й Туркестанський стрілецький полк
  • 11-й Туркестанський стрілецький полк
  • 12-й Туркестанський стрілецький полк

12 жовтня 1922 — червень 1926:

Бойові діїРедагувати

У травні — липні 1919 року війська Туркестанського фронту розгромили Туркестанську армію — збройне формування Збройних сил Півдня Росії в Закаспійській області.

1919 року розгромили Південну армію Колчака, прорвали блокаду Туркестану (13 вересня) та з'єднались із військами Туркестанської АРСР.

До середини жовтня вели бої проти Уральської козацької армії генерала Толстова та армією Денікіна в районі нижньої Волги й Уралу.

В Уральсько-Гур'ївській операції 1919—1920 років розбили Уральську білокозацьку армію та аласько-ординські війська, а невдовзі ліквідували білогвардійські війська у Семиріччі.

В результаті Бухарської операції 1920 було скинуто режим Бухарського еміра.

У 19211926 роках війська Туркестанського фронту боролись із басмацтвом у Ферганській долині, Східній Бухарі та Хіві.

12 жовтня 1922 командувач військами Туркестанського фронту видав наказ № 345 про формування 13-го стрілецького корпусу з частин, розташованих на території Бухарської Народної Республіки та Самаркандської області. Управління розміщувалось у місті Нова Бухара. Корпусом керувала Реввоєнрада[3][1][2][4].

Після придушення басмацтва, у червні 1926 року Туркестанський фронт було переформовано на Середньоазійський військовий округ.

Командний складРедагувати

Командувачі:

Деякі члени РВР:

Начальники штабу:

ПриміткиРедагувати

  1. а б Степанов. Емблеми та шифровки РСЧА 1922–1924.
  2. а б Сайт SIBERIA
  3. ЦГСА. Ф.895; 672 д.; 1922–1926 гг.(рос.)
  4. Сайт «Архіви Росії». Центральний державний архів Радянської Армії.

ЛітератураРедагувати

  • Громадянська війна та військова інтервенція в СРСР. Енциклопедія. М.: Советская энциклопедия, 1983.
  • Директиви Головного командування Червоної Армії (1917–1920). Збірка документів. — М., 1969.
  • Директиви командування фронтів Червоної Армії (1917–1922). Збірка документів. Т. 2—4. — М., 1972—78.
  • М. В. Фрунзе на фронтах громадянської війни. Збірка документів. — М., 1941.
  • Іноятов X. Ш. Перемога Радянської влади в Туркестані. — М., 1978.
  • Горлов В. Про деякі питання військового мистецтва у бойових діях Туркестанського фронту [серпень — жовтень 1919]. — «Военно-историчеський журнал», 1977, № 4.
  • Туркестанський фронт // Гражданская война и военная интервенция в СССР: энциклопедия. — М. : Советська энциклопедия, 1983. — С. 604—605. — 150 000 прим.
  • Військовий енциклопедичний словник. М., Военное издательство, 1984.С.757-Туркестанський фронт.
  • Центральний державний архів Радянської Армії. Ф.895; 672 д.; 1922–1926. — 13-й ск.
  • Степанов. Емблеми і шифровки РСЧА 1922–1924. Частина I. Цейхгауз. № 4 (32), 2009.

ПосиланняРедагувати