Турдинула короткохвоста
| Турдинула короткохвоста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Gypsophila brevicaudata (Blyth, 1855) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Napothera brevicaudata Turdinus brevicaudatus Gypsophila brevicaudatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Турдину́ла короткохвоста[2] (Gypsophila brevicaudata) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-17 см. Верхня частина тіла сіро-коричнева, поцяткована чорнуватим лускоподібним візерунком. На тімені білі плямки. Обличчя світло-сіре, "брови" відсутні. Горло і груди білі, поцятковані широкими сіро-коричневими смугами. Решта нижньої частини тіла рудувата. Хвіст відносно короткий.
Підвиди ред.
Виділяють сім підвидів:[3]
- G. b. striata (Walden, 1871) — від Північно-Східної Індії (на південь від Брахмапутри) до південно-західної М'янми;
- G. b. brevicaudata (Blyth, 1855) — західний Юньнань, північна, східна і південно-східна М'янма та західний і північний Таїланд;
- G. b. stevensi (Kinnear, 1925) — південно-західне Гуансі і північний Індокитай;
- G. b. proxima (Delacour, 1930) — центральний В'єтнам і південний Лаос;
- G. b. rufiventer (Delacour, 1927) — південний В'єтнам (плато Далат[en]);
- G. b. griseigularis (Delacour & Jabouille, 1928) — південно-східний Таїланд і південно-західна Камбоджа;
- G. b. leucosticta (Sharpe, 1887) — південний Таїланд і Малайський півострів.
Поширення і екологія ред.
Короткохвості турдинули мешкають в Індії, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі і Малайзії. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2100 м над рівнем моря в Індії, на висоті до 610 м над рівнем моря в Малайзії та на висоті до 1830 м над рівнем моря на решті ареалу.
Поведінка ред.
Короткохвості турдинули зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться комахами і дрібними равликами, яких шукають в густій рослинності середж каміння. Сезон розмноження триває з січня по липень. Гніздо чашоподібне або куполоподібне, робиться з сухого листя, трави і корінців, розміщується на землі серед каміння. В кладці 3-4 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Gypsophila brevicaudata.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 січня 2022.
Джерела ред.
- Del Hoyo, J, A Elliott, and D Christie, eds. 2007. Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-8496553422
- Rasmussen, PC and JC Anderton. 2005. Birds of South Asia: The Ripley Guide. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-8487334672
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |