Турач чорнолобий
| Турач чорнолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pternistis ochropectus (Dorst & Jouanin, 1952) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Francolinus ochropectus Oreocolinus ochropectus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тура́ч чорнолобий[2] (Pternistis ochropectus) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Ендемік Джибуті[4][5].
Опис
ред.Довжина птаха становить 33-36 см, вага 940 г[6]. Самиці є дещо меншими за самців. Верхня частина голови каштанова з рудим відтінком, світліша, ніж решта голови і шия, які є більш рудими. Шия і верхня частина грудей поцятковані білими плямами, на животі такі плями є більшими, через що він здається білуватим. Лоб, обличчя і "брови" над очима чорні, від дзьоба до очей і далі до потилиці іде темно-червонувата пляма, за очима білі плями. Горло блідо-жовтувате, позбавлене смуг. Крила і спина темно-сірувато-коричневі, спина поцяткована темно-рудувато-коричневими смугами. Пера на тілі і шиї темно-коричневі з золотистою центральною частиною і білими краями. Махові пера сіро-коричневі, світліша за решту крила. Стернові пера сіро-коричневі, у самиць рудувато-коричневі. Дзьоб чорний, знизу біля основи жовтий, лапи зеленувато-жовті. У самців на лапах є 2 шпори[7].
Поширення і екологія
ред.Чорнолобі турачі є єдиним ендемічним видом птахів у Джибуті, де мешкають лише в двох районах. Перший з них знаходиться в Національному парку Форе-де-Дей[en] в горах Года[en], а другий з них, майже недосліджений і більш знищений людьми, знаходиться в горах Мабла[en]. Чорнолобі турачі живуть в густих лісах африканського ялівця (наразі майже знищеним), а також в лісах з самшиту Buxus hildebrandtii і африканської маслини (Olea europaea africana), зустрічаються у вторинних лісах з самшиту і червоної акації, переважно на висоті від 700 до 1780 м над рівнем моря[8][9]. Під час негніздового періоду їх можна зустріти у рідколіссях і ваді.
Поведінка
ред.Чорнолобі турачі живуть невеликими зграйками. Вони ведуть прихований спосіб життя, ховаючись в густих заростях, через що є малодослідженим видом. Чорнолобі турачі є найбільш активними вранці, тоді ж вони найбільше кричать. Більшу частину дня птахи можуть провести, непорушно сидячи на дереві, на висоті до 4 м над землею. Вони живляться ягодами, насінням, термітами і плодами. Чорнолобі турачі є моногамними птахами, гніздяться з грудня по лютий, в кладці від 5 до 7 яєць. Вони часто стають здобиччю звичайних генет.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція чорнолобих турачів становить від 300 до 750 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, імовірно викликане надмірним випасом худоби[10][11][12][9].
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis ochropectus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ editor, Erik Hirschfeld (2007). Rare Birds Yearbook 2008. England: MagDig Media Lmtd. с. 86. ISBN 978-0-9552607-3-5.
- ↑ Djibouti Francolin Stamps. Bird Stamps. Процитовано 1 січня 2009.
- ↑ Corporation, Marshall Cavendish (June 2001). Endangered Wildlife and Plants of the World. USA: Marshall Cavendish Cooperation. с. 582—583. ISBN 0-7614-7199-5.
- ↑ Madge, Steve; McGowan, Phil (2002). Pheasants, Partridges and Grouse. Christopher Helm. с. 223–224. ISBN 0-7136-3966-0.
- ↑ Conservation of the Djibouti Francolin. Conservation des Espèces et des Populations Animales. Архів оригіналу за 22 червня 2006. Процитовано 31 грудня 2008. [Архівовано 2006-06-22 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Fisher, Zomo Sikander Yusuf (September 2007). The decline of the Djibouti francolin and juniper woodland in the Forêt du Day, Djibouti: A response to climate changes and grazing pressure? (PDF). World Pheasant Association. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2011. Процитовано 31 грудня 2008. [Архівовано 2011-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Bealey, Clive (September 2004). Djibouti francolin conservation project report on first phase 2004 (PDF). World Pheasant Association. Процитовано 31 грудня 2008. [недоступне посилання з 01.09.2010]
- ↑ Bealey, Clive (November 2006). Djibouti francolin conservation project second phase 2006 (PDF). World Pheasant Association. Процитовано 31 грудня 2008. [недоступне посилання з 01.09.2010]
- ↑ Fisher, Zomo S. Y.; Samantha Cartwright, Clive Bealey, Houssein A. Rayaleh, Philip McGowan and E. J. Milner-Gulland (2009). "The Djibouti francolin and juniper forest in Djibouti: the need for both ecosystem and species-specific conservation". Oryx 43:542-551 DOI:10.1017/S0030605309990214
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |