Тур'я Бистра

село Тур'я Бистра
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Перечинський район
Рада	Тур'є-Бистрянська сільська рада
Основні дані
Населення	1453
Площа	2,704 км²
Густота населення	537,4 осіб/км²
Поштовий індекс	89231
Телефонний код	+380 3145
Географічні дані
Географічні координати	48°39′21″ пн. ш. 22°48′40″ сх. д. / 48.65583° пн. ш. 22.81111° сх. д.Координати: 48°39′21″ пн. ш. 22°48′40″ сх. д. / 48.65583° пн. ш. 22.81111° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	370 м
Водойми	струмок Бистрий
Місцева влада
Адреса ради	89231, Закарпатська обл., Переченський р-н, с. Тур’я Бистра, вул. Духновича, 64
Карта
	Тур'я Бистра
	Тур'я Бистра
Мапа
	Тур'я Бистра у Вікісховищі

Тур'я́ Бистра — село в Україні, в Закарпатській області, Перечинському районі.

Вперше Тур’я Бистра згадується в документах 1552 року. село отримало назву від стрімкого потоку Бистрик та річки Тур’я, яка протікає низиною. Село розросталося поволі: 1567 року було оподатковане тільки від трьох господарств. В останнє десятиріччя XVI ст. сюди переселилися 15 родин, у 1599 році у селі нараховувалося 20 селянських господарств та шолтес. Колись жили тут і євреї, ті, що померли, поховані на місцевому єврейському цвинтарі.

За угодою з власником лісового маєтку бароном Котцом, А.Бантлін заснував у селі хімічний завод (1893), і вже цього року в селі діяв філіал лісохімзаводу «фірми «Бантлін», на якому працювало до 200 чоловік, в 1934 році його закрили. Завод, який виготовляв метиловий спирт, оцет, смолу, мурашину кислоту, деревне вугілля тощо, розпався ще 1934 року. Все обладнання власник підприємства Вільгельм Катц наказав вивезти до Австрії й частково продати заводу в Перечині. Церква св. Василя Великого. 1825.

храм св. Василя Великого. 1825.

Перша дерев’яна церква стояла близько теперішнього дитсадка, пізніше ще одну спорудили на Горбі. У 1751 р. за пароха Василя Леґези згадують добру дерев’яну церкву з двома дзвонами, забезпечену частково старими, частково новими образами. У селі твердять, що теперішню кам’яну базилічну церкву будували італійці, будівництво тривало 10 років і було закінчено в 1811 р. (можливо, в 1825 р. було закінчено оздоблення та малювання церкви). Головний фасад храму зміцнили чотирма масивними контрфорсами.

У 1937 р. замінили шинґлове покриття дахів бляшаним. Усередині – доброї старої роботи іконостас та вівтар. Усі образи перемалювали, можливо, в 1968 р., коли оновлювали настінне малювання. Іконостас оновлювали в 1980 р. Перед церквою стоїть одноярусна каркасна дерев’яна дзвіниця, вкрита високим чотирисхилим бляшаним шатром. Дзвіницю збудували близько 1924 p., коли за пароха Антона Бачинського на пожертви вірників у Америці Ф. Еґрі вилив великий дзвін. За спогадами, дзвіницю будували Іван Напуда та Василь Романяк. Менший дзвін походить з 1762 p., а найменший – з 1766 р. У 1951 р. церкву зареєстрували як православну.

Географія ред.

Селом протікає струмок Бистрий, лівий доплив Тур'ї.

Туристичні місця ред.

- Камінь що зцілює хворих:Діти, котрі випасали худобу за селом, знали про цей камінь в тутешньому урочищі Чурова Лавка і завжди виконували перед ним певний обряд: ангельський слід цілували, а на чортів – плювали.

- храм св. Василя Великого. 1825.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1518 осіб, з яких 736 чоловіків та 782 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1447 осіб.^[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,11 %
російська	0,48 %
німецька	0,07 %
інші	0,34 %

Відомі люди ред.

Легеза Іриней — письменник і громадський діяч. (1 квітня 1861, с. Тур'я Бистра, теп. Перечинський район, Закарпатська область — 8 вересня 1929, там само, Клинове; псевдонім: Іван Лоцуга) — письменник і громадський діяч.
Пічкар Микола Михайлович — депутат Верховної Ради УРСР 8-9-го скликання.
В. В. Діяпич — закарпатський поет.

Примітки ред.

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.

Погода в селі

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]