Тунне Келам

естонський політик

Тунне-Вальдо Келам, уроджений Тунне-Вальдо Сінк (ест. Tunne-Väldo Kelam; нар. 10 липня 1936(19360710), Тахева, Валгамаа) — естонський політик і університетський викладач, дисидент в Естонській РСР, член Європейського парламенту.

Тунне Келам
ест. Tunne-Väldo Kelam
Народився 10 липня 1936(1936-07-10)[1] (87 років)
Тагева, Тагева, Валгамаа, Естонія
Країна  Естонія
Діяльність політик, історик, видавець, архівіст
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська
Членство ПАРЄ
Посада Депутат Європейського парламенту[2], депутат Рійґікоґуd, Депутат Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту, Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd[3], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3]
Партія Вітчизни, Ісамаалійт (2006) і Estonian National Independence Partyd (1995)
Батько Peeter Sinkd
Мати Marje Sinkd
Брати, сестри Kuldar Sinkd
У шлюбі з Mari-Ann Kelamd
Нагороди

Життєпис ред.

У 1959 році він закінчив історичний факультет Тартуського університету. Був науковим співробітником і викладачем у сфері міжнародних відносин. Він також працював оглядачем та редактором, крім того працював спеціалістом.

Наприкінці 80-х років став одним з провідних діячів естонського дисидентського руху і незалежності. У 1988 році він був одним із засновників естонської Партії національної незалежності (Eesti Rahvusliku Sőltumatuse Partei), був її головою у 19931995.

З 1989 по 1990 він очолював Національний комітет з питань громадян Естонії, у 1992 році очолив Комітет Естонії — виконавчий орган Конгресу Естонії, квазі-парламент у період відновлення незалежності. З 1992 по 2004 Тунне Келам обирався депутатом Національних зборів (Рійгікогу), до 2003 року він був віце-головою парламенту, до 1995 року — голова делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Він також працював радником в органах місцевого самоврядування.

У 2004 році отримав мандат депутата Європарламенту від Союзу Вітчизни, переобирався у 2009 та 2014.

Виступає на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4]

Примітки ред.

Посилання ред.