Тунне Келам

естонський політик

Тунне-Вальдо Келам, уроджений Тунне-Вальдо Сінк (ест. Tunne-Väldo Kelam; нар. 10 липня 1936(19360710), Тахева, Валгамаа) — естонський політик і університетський викладач, дисидент в Естонській РСР, член Європейського парламенту.

Тунне Келам
ест. Tunne-Väldo Kelam
Народився10 липня 1936(1936-07-10)[1] (88 років)
Тагева, Тагева, Валгамаа, Естонія
Країна Естонія
Діяльністьполітик, історик, видавець, архівіст
Alma materТартуський університет
Знання мовестонська
ЧленствоПАРЄ
ПосадаДепутат Європейського парламенту[2], депутат Рійґікоґуd, Депутат Європейського парламенту, Депутат Європейського парламенту[3], спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd[4], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[4] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4]
ПартіяВітчизни, Ісамаалійт (2006) і Estonian National Independence Partyd (1995)
БатькоPeeter Sinkd
МатиMarje Sinkd
Брати, сестриKuldar Sinkd
У шлюбі зMari-Ann Kelamd
Нагороди

Життєпис

ред.

У 1959 році він закінчив історичний факультет Тартуського університету. Був науковим співробітником і викладачем у сфері міжнародних відносин. Він також працював оглядачем та редактором, крім того працював спеціалістом.

Наприкінці 80-х років став одним з провідних діячів естонського дисидентського руху і незалежності. У 1988 році він був одним із засновників естонської Партії національної незалежності (Eesti Rahvusliku Sőltumatuse Partei), був її головою у 19931995.

З 1989 по 1990 він очолював Національний комітет з питань громадян Естонії, у 1992 році очолив Комітет Естонії — виконавчий орган Конгресу Естонії, квазі-парламент у період відновлення незалежності. З 1992 по 2004 Тунне Келам обирався депутатом Національних зборів (Рійгікогу), до 2003 року він був віце-головою парламенту, до 1995 року — голова делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Він також працював радником в органах місцевого самоврядування.

У 2004 році отримав мандат депутата Європарламенту від Союзу Вітчизни, переобирався у 2009 та 2014.

Виступає на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5]

Примітки

ред.

Посилання

ред.