Туквіто чорноголовий
| Туквіто чорноголовий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Griseotyrannus aurantioatrocristatus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Tyrannus aurantio-atrocristatus d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 Empidonomus aurantioatrocristatus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тукві́то чорноголовий[2] (Griseotyrannus aurantioatrocristatus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Чорноголовий туквіто (Griseotyrannus).
Етмологія ред.
Наукова назва роду Griseotyrannus походить від сполучення слова лат. griseus — сірий і наукової назви роду Тиран (Tyrannus Lacépède, 1799).[3] Видова назва aurantioatrocristatus походить від сполучення слів aurantius — оранжевий, ater — чорний і cristatus — чубатий.[4] Наукова назва виду Griseotyrannus aurantioatrocristatus є найдовшою серед усіх біномінальних назв птахів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17,5-18 см, з яких 8 см припадає на хвіст. Верхня частина тіла бурувато-сіра, тім'я чорнувате, на тімені малопомітна золотиста пляма. Над очима сірі "брови", через очі проходять темні смуги, скроні попелясті. Нижня частина тіла світло-сіра, живіт жовтуватий. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів стернові пера мають вузькі іржасті края[5].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[6]
- G. a. pallidiventris (Hellmayr, 1929) — схід центральної Бразилії (від Пари на схід до Мараньяну і Піауї, на південь до північного Гоясу);
- G. a. aurantioatrocristatus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — північна і східна Болівія, південно-західна і південна Бразилія, північна і центральна Аргентина, Парагвай і Уругвай.
Поширення і екологія ред.
Чорноголові туквіто гніздяться в Бразилії, Болівії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Взимку частина популяції мігрує на північ до Амазонії, досянаючи північної Бразилії, заходу Еквадору і Перу, південно-західної Колумбії і південної Венесуели. Чорноголові туквіто живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в саванах серрадо та на болотах, зокрема в Пантаналі. Зустрічаються переважно на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності, а також плодами. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період становить 15-16 днів. Пташенята покидають гніздо через 16 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Griseotyrannus aurantioatrocristatus. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 179. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 61. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Dr. Emilia Snethlage. Catalogo das Aves Amazonicas. „Boletim do Museu Goeldi (Museu Paraense) de Historia Natural e Ethnographia”. 8, s. 382, 1911. Museum Goeldi.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 04 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |