Трюґве Маґнус Гаавельмо
Трюґве Маґнус Гаавельмо (Trygve Magnus Haavelmo; *13 грудня 1911 Скедсмо, Норвегія, † 28 липня 1999 Осло, Норвегія) — норвезький економіст.
Трюґве Маґнус Гаавельмо | |
---|---|
Trygve Magnus Haavelmo | |
Гаавельмо близько 1950 року | |
Народився | 13 грудня 1911 Скедсмо, Норвегія |
Помер | 28 липня 1999 (87 років) Осло, Норвегія |
Місце проживання | Норвегія, США |
Країна | Норвегія |
Національність | Норвежець |
Діяльність | математик, економіст, econometrician, професор |
Alma mater | Університет Осло (1933) |
Галузь | Економіка |
Заклад | Каліфорнійський університет, Гарвардський університет, Чиказький університет, Університет Осло |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Інститут математичної статистикиd[1] Економетричне товариство[2] |
Відомий завдяки: | Теоремою Гаавельмо |
Нагороди | Нобелівська премія з економіки (1989) |
Трюґве Маґнус Гаавельмо у Вікісховищі |
Лауреат Нобелівської премії з економіки 1989 «за формулювання теорієймовірнісних основ Економетрії».
Його іменем названа Теорема Гаавельмо, з якої слідує, що збільшення державних витрат, профінансоване за рахунок підвищення податків, не призводить до мультиплікативного пришвидшення економічного зростання через обмеження приватного попиту, а збільшує ВВП лише на величину цього збільшення.
Біографія
ред.По закінченні школи у 1930 р., продовжив навчання в Університеті Осло, де студіював економіку. На формування Гаавельмо як економіста, і зокрема на його спеціалізацію в галузі економічної статистики, значним чином вплинув Раґнар Фірш, який викладав у ті роки в університеті.
Після отримання в 1933 р. диплома бакалавра за спеціальністю «Політична економія», Гаавельмо, на запрошення Р. Фірша, який тодіж-таки став директором щойноствореного Інституту Економіки при Університеті Осло, протягом п'яти років працював асистент-дослідником у цьому інституті.
В 1939 р. як стипендіат Роокфелерівського фонду, Гаавельмо поїхав до США, але через ІІ Світову війну, що невдовзі почалася, його перебування у цій країні затягнулося на 7 років.
Протягом перших двох місяців Гаавельмо інтенсивно вивчав статистику в Каліфорнійському університеті під керівництвом всесвітньовідомого вченого Джона фон Неймана.
У квітні 1941 р. Гаавельмо захистив у Гарвардському університеті дисертацію на тему «Ймовірнісний підхід в економетриці» («The Probability Approach in Econometrics»), яка, хоче і не публікувалася до 1944 р., тим не менше одразу отримала високу оцінку тих, хто ознайомився з цією роботою. Дослідження, проведені Гаавельмо в дисертації, підготували ґрунт для проведення семінара з економетрики, який він організував разом з Джейкопом Маршаком у Нью-Йорці. Гаавельмо працював там у 1942–1944 рр. як статистик у норвезькій Торговельній місії.
У 1945 р. Гаавельмо стає торговим аташе посольства Норвегії у Вашингтоні. Протягом року (1946–1947) Гаавельмо працював у Комісії Коулза з економічних досліджень, ідеї його дисертації стали основою одного з центральних дослідницьких проектів. Сам Гаавельмо казав, що тоді йому пощастило працювати у науковому колективі разом з провідними економетриками, статистиками й математиками, в тому числі — з майбутніми Нобелівськими лауреатами Тьялінґом Кумпасом , Кеннетом Ерроу , Т. Саймоном , Лоуренсом Клейном.
У 1947 р. Гаавельмо повернувся на батьківщину. Протягом року він працював керівником відділу міністерства торгівлі, промисловості і фінансів, а в 1948 р. перейшов на викладацьку роботу в Університет Осло, де й залишався на посаді професора, аж до свого виходу на пенсію у 1979 р.
Нагороди і відзнаки
ред.Окрім Нобелівської премії Гаавельмо здобув також премії Фрітьофа Нансена за провідні дослідження (1970). С 1944 р. він був членом членом Економетричного товариства (в 1954–1958, 1961–1963, 1966–1970 — член його ради, в 1957 — президент). З 1946 р. — член Інституту математичної статистики, з 1950 р. — член Норвезької академії наук, почесний член Американської економічної асоціації (з 1975 р.)
Основні наукові праці
ред.- The Method of Supplementary Confluent Relations, Illustrated by a Study of Stock PriceV/Econometrica. 1938, July, Vol. 6. pp. 203–218;
- A Dynamic Study of Pig Production in Denmark. Kopenhavn, 1939;
- The inadequacy of Testing Dynamic Theory of Comparing Theoretical Solutions and Observed Cycies//Econcmetrica. 1940, October, Vol. 8. N 4. pp. 312–321;
- On the Theory and Measurement of Economic Relations. Cambridge, 1941, May;
- Statistical Implications of a System of Simultaneous Equations//Economet-rica. 1943a. Voi. 11. N 1, pp. 1–12;
- «Statistical Testing of Business Cycles», 1943, RES.
- Statistical Testing of Business Cycle Theories//Review of Economics and Statistics. 1943b. Vol. 25. N 1, pp. 13–18;
- Tne Probability Approach in Econometrics//Econometrico Supplement. Vol. 12. 1944, July;
- «The Probability Approach in Econometrics», 1944, Econometrica.
- Statistical Analysis of the Demand for Food: Examples of Simultaneous Estimation of Structural Equations//Eccnometrica. 1947a. Vol. 15. N 2, pp. 79–110 (разом з МА.Гиршиком);
- «Multiplier Effects of a Balanced Budget», 1945, Econometrica («Supplementary Notes», 1946).
- «Family Expenditures and the Marginal Propensity to Consume», 1947, Econometrica.
- «Methods of Measuring the Marginal Propensity to Consume», 1947, JASA.
- «Family Expenditures and the Marginal Propensity to Consume», 1947, Econometrica.
- «Quantitative Research in Agricultural Economics: The Interdependence Between Agriculture and the National Economy», 1947, J of Farm Econ.
- «The Notion of Involuntary Economic Decisions»,1949, EJ.
- «A Note on the Theory of Investment», 1950, RES.
- «The Concepts of Modern Theories of Inflation», 1951, Eknomisk Tidssk.
- A Study in the Theory of Economic Evolution. Amsterdam, 1954;
- «The Role of the Econometrician in the Advancement of Economic Theory», 1958, Econometrica.
- A Study in the Theory of Investment. Chicago, 1960;
- «Business Cycles II: Mathematical Models», 1968, IESS.
- Some Obesrvatons on Welfare and Economic Grov/th//lnduction, Growth and Trade. Essays in Honor of Sir Roy Harrod/Ed. by WA.EItis a. a. Oxford, 1970, pp. 65–75;
- «What Can Static Equilibrium models Tell Us?», 1974, Econ Inquiry.
- Variation on a Theme by Gossen, 1972 (Swedish).
- On the Dynamics of Global Economic Inequality. [Oslo, 1980].
- «Econometrics and the Welfare State», 1990, Les Prix Nobel de 1989.
Велика кількість робіт Гаавельмо опубліковані лише норвезькою мовою і майже невідомі за межами своєї країни.
Джерела
ред.- Біографія на Нобелівському сайті [Архівовано 10 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття у «світі словників» [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Nerlove M. «Trygve Haavelmo: A Critical Appreciation»//Scanainavion Journal of Economics. 1990. Vol. 92. N 1, pp. 17–30. (англ.)
- Довбенко М. Ховельмо (Haavelmo) Трюгве-Магнус // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. с. 872-873. ISBN 966-580—145-7 (Т. 3)