Троакар

Троака́р (від фр. trocart) — медичний інструмент для пункції (проколювання стінки), наприклад черевної або грудної порожнини та видалення випоту або транссудату. Складається з ручки, на яку нагвинчуються трубки діаметром 1—3 мм; гострий кінець внутрішнього стрижня (мандрена, стилета) виступає з трубки (власне троакар). Перед використанням троакар стерилізують в автоклаві або в антисептичному розчині. Після проколу (під місцевим знеболюванням) мандрен за допомогою ручки витягають, а рідина виходить по трубці троакара. Через ту саму трубку можна ввести лікарські засоби, ендоскоп, дренаж для постійного відтоку рідини.

Набір одноразових троакарів

Троакар, близько 1850 р.

Слово trocart походить через trois-quarts («три чверті») від trois carres («три грані») — за характерну форму наконечника інструмента. Зміни в написанні відбулися через омофонічність слів carre і quart.

Див. також

• Пункція
• Хірургічний інструмент

Джерела

• Троакар // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)