Андрí́й Володи́мирович Трипí́льський (14 січня 1912 — 29 грудня 1988) — український письменник, журналіст, літературознавець, мистецтвознавець.

Трипільський Андрій Володимирович
Народився1912
Полтавська область
Помер1988
Діяльністьмистецтвознавець

Життєпис

ред.

Друкувався з 1930, спочатку як прозаїк; по війні працював в ділянці заг. естетики, літературознавства, мистецтвознавства і критики. Праці в дусі ортодоксального соцреалізму: «Більшовицька партійність — основа соціалістичної естетики» (1948), «Образ героя нашого часу в радянській літературі» (1949), «Драматургія О. Корнійчука», «Олександер Корнійчук» (1950), «Проблеми соц. естетики» (1954), «Про красу мистецтва» (1959), «Ленінська філософія мистецтва» (1970) та ін.

Учасник Другої світової війни з червня 1941 до 9 травня 1945. Пішов на фронт членом Спілки письменників.

Кореспондент газет Окремої Приморської армії, Південного, Південно-Західного, Сталінградського, 3-го Українського фронтів.

З письменниками Іваном Гончаренком та Василем Кучером видавав серію нарисів — понад 30- про героїв оборони Одеси і Севастополя. Брав участь в обороні Києва, Одеси, Севастополя. В боях під Севастополем його було контужено.

Під час війни вийшли друком збірки його фронтових нарисів і оповідань «Над степами України» (1942), «Севастопольці» і «Над морем» (1943), «Севастополь» і «Дорога до Дніпра» (1944).

Разом з Миколою Грибачовим, Іваном Ле, Павлом Усенком, іншими, працював над бойовою історією 3-го Українського фронту, виданою в трьох томах.

Син — геофізик, доктор геологічних наук Олександр Трипільський (1938—2023)[1].

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Пам'яті Олександра Андрійовича Трипільського (25.08.1938—30.06.2023). Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  2. Литература военных лет. Одесса
  3. Наградной лист

Література

ред.

Посилання

ред.