Тринітит
Тринітит[1], також відомий як атоміт[джерело?] або скло Аламогордо[2][3] — склоподібний матеріал, що залишився в пустелі після випробування атомної бомби Трініті 16 липня 1945 біля Аламогордо, Нью-Мексико.
Вперше він був академічно описаний в American Mineralogist у 1948 році.[4]
Різновиди ред.
Існує дві форми тринітитового скла з різними показниками заломлення. Скло з нижчим індексом складається переважно з діоксиду кремнію, а варіант із вищим індексом містить змішані компоненти. Червоний тринітит існує в обох варіантах і додатково містить скло, багате міддю, залізом і свинцем, а також металеві глобули.[4] Чорний колір тринітиту є наслідком того, що він багатий на залізо.[5]
У дослідженні, опублікованому в 2021 році, було виявлено, що зразок червоного тринітиту містить раніше невідкритий складний квазікристал, найстаріший відомий штучний квазікристал з групою симетрії у формі ікосаедра.[6] Він складається із заліза, кремнію, міді та кальцію.[7] Структура квазікристала демонструє п'ятикратну обертальну симетрію.[6] Дослідження квазікристалів проводили геолог Лука Бінді з Флорентійського університету та Пол Стейнхардт, після того, як він припустив, що червоний тринітит, ймовірно, містить квазікристали, оскільки вони часто містять елементи, які рідко поєднуються[7][8]. Структура має формулу Si61Cu30Ca7Fe2.[6] Одне зерно розміром 10 мкм було виявлено після десяти місяців роботи з вивчення шести невеликих зразків червоного тринітиту.[7][8][9]
Примітки ред.
- ↑ Півоваров О.А. (2021). Космічна екологія (PDF). Дніпро. с. 343. ISBN 978-966-97887-8-8. Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ Giaimo, Cara (30 червня 2017). The Long, Weird Half-Life of Trinitite. Atlas Obscura (англ.). Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Rhodes, Richard (September 2019). A Chunk of Trinitite Reminds Us of the Sheer, Devastating Power of the Atomic Bomb. Smithsonian Magazine. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ а б Eby, G. Nelson; Charnley, Norman; Pirrie, Duncan; Hermes, Robert; Smoliga, John; Rollinson, Gavyn (2015). Trinitite redux: Mineralogy and petrology (PDF). American Mineralogist. 100 (2–3): 427—441. Bibcode:2015AmMin.100..427E. doi:10.2138/am-2015-4921. S2CID 130527683.
- ↑ Williams, Katie (2 листопада 2017). The beauty created by the 'Destroyer of Worlds'. The University of New Mexico Newsroom. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ а б в Mullane, Laura (18 травня 2021). Newly discovered quasicrystal was created by the first nuclear explosion at Trinity Site. Phys.org. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ а б в Castelvecchi, Davide (17 травня 2021). First nuclear detonation created 'impossible' quasicrystals. Nature. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ а б Privitera, Salvo (24 травня 2021). Un 'quasicristallo' impossibile è stato trovato nel luogo del primo test nucleare. Everyeye Tech (італ.). Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ Zimmer, William (19 травня 2021). Des chercheurs découvrent un " quasi-cristal " formé lors de l'explosion de la première bombe nucléaire. Tom's Guide (фр.). Процитовано 24 травня 2021.
