Три́кветрум (лат. triquetrum від triquetrus — трикутний, тригранний), трикветр, лінійка паралактична — давній астрономічний кутомірний інструмент, що застосовувався для вимірювання зенітних відстаней небесних світил і паралаксу Місяця[1][2]. Спосіб застосування трикветра описали Птолемей в «Альмагесті» (V.12) і Коперник у книзі «Про обертання небесних сфер» (IV.15).

Схема використання лінійки Птолемея в книзі математика Оронція Фінеуса (1544)
Трикветрум Коперника

Складався з трьох шарнірно-з'єднаних стержнів, що утворюють рівнобедрений трикутник, у якого кут при вершині міг змінюватися відповідно до вимірюваної зенітної відстані. Мірою кута служила довжина стержня з нанесеними на нього поділками, розташованого в основі трикутника.

Трикветрум використовувався при астрономічних спостереженнях аж до XVI століття.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Kelley D., Milone E. (2005) Exploring Ancient Skies: An Encyclopedic Survey of Archaeoastronomy, стор. 77-79. Birkhäuser.
  2. Gassendi P., Thill O. (2002) The Life of Copernicus (1473—1543), стор. 118—120. Xulon Press.

Ресурси ІнтернетуРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трикветрум