Третє місце
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Третє місце (англ. third place) - частина міського простору, яка не є частиною першого місця ("first place") - дому - і другого місця ("second place") - місцем роботи, навчання. Це є місце нічийного корострокового, часто анонімного перебування, яке стирає минулий досвід відвідувача на певний час [1]. Прикладом третього місця може стати кафе, бібліотека, магазин, клуб, паб і т.д. Вперше концепцію третього місця описав Рей Ольденбург в своїй праці "Третє місце".
Згідно Ольденбурга третє місце грає важливу роль у розвитку громадянського суспільства і демократії.
Основні риси третього місця за Реєм Ольденбургом
ред.Дослідники підсумували праці Рея Ольденбурга та визначили 8 основних характеристик третього місця[2][3]:
Нейтральна територія
ред.Це місце, куди можна прийти на невизначений час і не перейматися послідовністю своїх дій.
Урівнюючий простір
ред.Для відвідувачів третього місця соціальний чи економічний статус іншого не має значення. Таке місце не встановлює формальні критерії членства. Відсутність соціо-демографічних, фінансових чи будь-яких інших обмежень сприяє згуртуванню спільноти. У третіх місцях цінні особистісні якості, а не життєвий успіх.
Бесіда як основна діяльність
ред.Основна ціль, якої хочуть досягнути відвідувачі третього місця - задовольнити потребу неформального спілкування. Саме тут можна безосудно обмінюватися думками та поглядами. Характер бесіди зазвичай доброзичливий, а не ворожий. Під час бесіди в третьому місці відвідувачі інтуїтивно слідують основним правилам розмови: певний час зберігати тишу, висловлювати свою думку, проте обережно, щоб не образити співрозмовника, уникати тем, які не представляють спільного інтересу, старатись говорити не про себе, а про інших.
Доступність і розміщення
ред.Третє місце зазвичай знаходить близько від роботи або дому. Саме доступність робить його комфортним та зручним для частого відвідування. Сюди можна прийти та зустріти знайомих, з якими можна невимушено поговорити. Будь-який гість вважається тут бажаним, а інші відвідувачі відносяться до нього доброзичливо. Оскільки формальні соціальні інститути (дім, робота, школа, університет) займають основний час індивіда, треті місця мають бути доступними (тобто відкритими) і у робочий, і у неробочий час.
Засідаки
ред.У третіх місцях є свої постійні клієнти. Саме вони створюють особливу атмосферу конкретного місця, надають йому характер. Завсідники відчувають тут себе як вдома, а їх схвалення нових облич є вирішальним. У співтоваристві завсідників існують свої правила і традиції, наприклад, особливе вітання.
Непримітність
ред.Треті місця не можна назвати модними, зазвичай вони виглядають просто і непримітно. Домашність і скромність - те, чим відзначається третє місце. Видимість, яка оточує відвідувачів, не має затьмарювати їхні особистості. Завдяки тому, що в третіх місцях відсутні пафос та претензійність, люди не починають себе контролювати і відчуваються там вільно і розкуто.
Настрій
ред.Постійний настрій третього місця - грайливий. Замість існуючих поза межами третього місця ворожості і тривоги приходять радість і затвердження.
Дім далеко від дому
ред.По атмосфері і мірі психологічного комфорта третє місце схоже на перше - дім. Воно пропонує відвідувачам близьке за духом оточення, проводячи час тут людина отримує душевний спокій. Перераховані риси є універсальні, вони притаманні всім третім місцям.
Роботи інших соціологів[4] зазначають також такі поширені риси як:
- безкоштовне або не дуже дороге місце
- наявність їжі та напоїв
- місце, де можна знайти старих друзів та завести нових.
Типи третіх місць
ред.Реальне третє місце
ред.В своїй книзі "Третє місце" Рей Ольденбург описує класичні треті місця, такі як американська таверна, англійський паб, німецько-англійські сади, мейн стріт, французькі кафе та класичне кафе. Проте це не закінчений список, адже наразі третім місцем може стати будь-який простір чи будівля короткострокового перебування, де сходиться компанія людей. Таким простором може також бути торговий центр, перукарня, салони краси, церкви та релігійні спільноти. Щодо останніх - на базі релігійних спільнот утворюються гуртки і групи по інтересам для всіх вікових категорій, що сприяє появі локальних зв'язків[5][6].
Віртуальне третє місце
ред.На сьогоднішній день можна говорити про появу нового третього місця в Інтернеті та соціальних мережах, платформах та чатах. Найбільш характерна риса таких онлайн інтернет-спільнот - урівнююча. За бажанням, користувач може взяти нову особистість і сховатися за аватаром та несправжнім іменем.
Проте у віртуальних спільнотах також існують рівні включеності у спільноту - є користувачі, яким за концепцією Рея Ольденбурга можна присвоїти ім'я "засідак". Зазвичай вони отримують спеціальний статус у вигляді позначки біля імені, яка вказує на певний час перебування на платформі чи чаті.[7]
Сам Рей Ольденбург не вважає соціальні мережі та чати новим третім місцем[8].
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Примітки
ред.- ↑ Augé, Marc (1992). Non-Places: Introduction to an Anthropology of Supermodernity. Verso: Le Seuil. с. 122.
- ↑ Myers, Pete (2012). Going Home: Essays, Articles, and Stories in Honour of the Andersons (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-291-12167-4.
- ↑ Quandt, Thorsten; Kröger, Sonja (30 жовтня 2013). Multiplayer: The Social Aspects of Digital Gaming (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-09219-2.
- ↑ Ganguly, Shantanu. (2014). International conference on digital libraries 2013 : vision 2020. [Place of publication not identified]: The Energy And Resources. ISBN 978-81-7993-612-2. OCLC 960032778.
- ↑ E. A. Ross (1912). Changing America.
- ↑ Jeffres, Leo W.; Bracken, Cheryl C.; Jian, Guowei; Casey, Mary F. (13 жовтня 2009). The Impact of Third Places on Community Quality of Life. Applied Research in Quality of Life. Т. 4, № 4. с. 333—345. doi:10.1007/s11482-009-9084-8. ISSN 1871-2584. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Rubin, Victoria L.; Camm, Sarah C. (14 червня 2013). Deception in video games: examining varieties of griefing. Online Information Review (англ.). Т. 37, № 3. с. 369—387. doi:10.1108/OIR-10-2011-0181. ISSN 1468-4527. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Third Places in Culture - Ray Oldenburg Q&A. Steelcase (амер.). 8 січня 2015. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.