Tiridates II (вірм. Տրդատ Բ) — парфянський принц, який був римським ставлеником на троні Великої Вірменії.

Трдат II
вірм. Տրդատ Բ


Прапор
Цар Великої Вірменії
217 — 252
Попередник: Хосров I
Спадкоємець: Хосров II
 
Народження: 1 століття
Смерть: 252(0252)
Країна: Велика Вірменія
Рід: Аршакіди
Батько: Хосров I
Діти: Хосров II Великий і Tiridate III of Armeniad

ЖиттєписРедагувати

Трдат II був сином вірменського царя Хосрова I[1].

У 214216 роках, під час останніх років правління його батька, Трдат II разом із родиною перебував під римським арештом з невідомих причин, що спричинило масштабне повстання вірменів проти Риму.[1] 215 року римський імператор Каракалла на чолі римської армії вторгся до меж Вірменії[1], придушивши повстання.

217 року Хосров I помер, і Трдат II успадкував престол свого батька.[1] Трдат II отримав корону Вірменії[2] від імператора Каракалли.[1] Його було проголошено царем Великої Вірменії після убивства імператора[1], що сталось 8 квітня 217 року.

Трдат II правив до своєї смерті 252 року.[1] По смерті Каракалли новим імператором став Макрін, який погодився відпустити матір нового царя з римського полону.[3] Після битви при Нісібісі 217 року й укладення угоди між Римом та Парфією, Трдат II офіційно отримав свій вірменський престол[4], а його владу у Вірменії було офіційно визнано.

Зважаючи на тривале правління, Трдат II став одним із наймогутніших та найвпливовіших монархів з династії Аршакідів.[5] 224 року було зруйновано Парфіянську імперію; її останнього царя Артабана IV, який був двоюрідним дядьком Трдата II, було вбито за наказом Ардашира I, першого правителя Держави Сасанідів.[6]

У 226228 роках Ардашир I після анексії Парфії зажадав включення до складу своєї імперії вірменських територій. Після дворічного протистояння здались армії Риму, скіфів та кушанів.[5] Трдат II залишився протистояти Ардаширу I самотужки.[6]

Трдат II запекло опирався Ардаширу I[5], але зрештою, після понад десятирічної боротьби, зазнав поразки.[5] Після дванадцяти років протистояння Ардашир I вивів свої війська з Вірменії.[5]

Трдат II помер 252 року. На вірменському престолі його замінив його син, Хосров II.[7]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Адалян, Вірменський історичний словник, стор. 174
  2. Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: від античності до чотирнадцятого століття, стор. 71
  3. Діон Кассій, Книга LXXIX, Глава 27
  4. Erdkamp, A Companion to the Roman Army, p.p.247&251
  5. а б в г д Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, стор. 217
  6. а б Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, p.217
  7. Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: від античності до чотирнадцятого століття, стор. 74

ДжерелаРедагувати

  • V. M. Kurkjian, A History of Armenia, Armenian General Benevolent Union of America 1958: Chapter XVII The Arsacids (Arshakunis) of Armenia
  • M. Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, Routledge, 2001
  • R.G. Hovannisian, The Armenian People From Ancient to Modern Times, Volume I: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century, Palgrave Macmillan, 2004
  • R.P. Adalian, Historical Dictionary of Armenia, Scarecrow Press, 2010
  • P. Erdkamp, A Companion to the Roman Army (Google eBook), John Wiley & Sons, 2010