Хосров II (вірм. Խոսրով Բ) — цар Вірменії з династії Аршакідів.

Хосров II
вірм. Խոսրով Բ


Прапор
Цар Великої Вірменії
252 — 252
Попередник: Трдат II
Спадкоємець: Трдат III
 
Народження: 3 століття
Смерть: 287
Вагаршапат, Айрарат, Велика Вірменія
Національність: вірмени
Країна: Велика Вірменія
Релігія: Зороастризм
Рід: Аршакіди
Батько: Трдат II
Діти: Тиридат III і Khosrovidukhtd

ЖиттєписРедагувати

Хосров II був сином Трдата II[1]. Вірменські джерела часто плутають Хосрова II з його дідом Хосровом I[2].

З 226 до 238 року Трдат II протистояв Ардаширу I, першому цареві й засновникові Держави Сасанідів.[3] Після дванадцяти років боротьби, незважаючи на поразку Трдата II, Ардашир I разом зі своєю армією залишив межі Вірменії.[3]

Хосров II успадкував своєму батькові після його смерті 252 року. Коли Хосров II зайняв престол, столицею держави було місто Вагаршапат.[4]

Хосров II мав двох дітей (ім'я дружини невідоме): доньку на ім'я Хосровідукт[5] та сина, майбутнього вірменського царя, Трдата III.[6]

Правління Хосрова II було вкрай нетривалим: того ж 252 року його було вбито Анаком Парфійським.[7] Владу над царством перебрав особисто перський цар Шапур I, який призначив намісником свого сина Ормізда. Лише у 285 році новий намісником став Тірдат, який у 286 році став царем.

ПриміткиРедагувати

  1. Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 74
  2. Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 71
  3. а б Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, p.217
  4. Газарян, The Armenian Kingdom in Cilicia During the Crusades: The Integration of Cilician Armenians With the Latins, 1080–1393, стор. 173
  5. [[https://web.archive.org/web/20201015071207/http://www.arak29.am/sharakan/templates/feasts/arm/2.php Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біографія святого Григорія Просвітителя]
  6. Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 218
  7. Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, стор. 218

ДжерелаРедагувати

  • [[https://web.archive.org/web/20201015071207/http://www.arak29.am/sharakan/templates/feasts/arm/2.php Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біографія святого Григорія Просвітителя]
  • Agat'angeghos, History of the Armenians, SUNY Press, 1976
  • B. Eghiayean, Heroes of Hayastan: a dramatic novel history of Armenia, Armenian National Fund, 1993
  • M.H. Dodgeon & S.N.C Lieu, The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 226–363, A documentary History Compiled and edited, Routledge, 1994
  • J.G. Ghazarian. The Armenian Kingdom in Cilicia During the Crusades: The Integration of Cilician Armenians With the Latins, 1080–1393, Routledge, 2000
  • M. Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, Routledge, 2001
  • R.G. Hovannisian, The Armenian People From Ancient to Modern Times, Volume I: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century, Palgrave Macmillan, 2004
  • V.M. Kurkjian, A History of Armenia, Indo-European Publishing, 2008