Трахеоцентез
Трахеоцентез[1] (інколи мікротрахеотомія[2]) — своєрідний вид трахеотомії[3] — черезшкірна пункційна мікротрахеотомія, при якій в трахею шляхом проколу передньої її стінки на шиї вводять тонку трубку для інстиляції лікарських засобів, і/чи відсмоктування вмісту.
Трахеоцентез показаний для систематичного селективного (6-8 раз) введення антибіотиків, ферментів, антисептиків з метою санації трахеобронхіального дерева при нагнійних процесах в легенях.
Виконання трахеоцентезу
ред.Положення хворого — сидяче з головою відкинутою назад. Пальпують перстнеподібний хрящ і від нього вниз відраховують 2-3 хрящові кільця трахеї. Позначають міжхрящовий проміжок. Після обробки операційного поля в цьому місці проводять місцеву інфільтраційну анестезію. Великим і вказівним пальцями лівої руки фіксують шкіру на трахеї, правою рукою суворо перпендикулярно до шкіри роблять прокол трахеї в міжкільцевому проміжку. Контролем знаходження голки в трахею є потрапляння повітря в шприц (наприклад, з новокаїном) при відтягуванні поршня. Хворому пропонують зробити неглибокі вдихи, під час яких в трахею вводять невелику порцію місцевого анестетика (0,5-1 мл). При перших краплях введеного новокаїну у хворого з’являється кашель, що супроводжується рухами трахеї і може призвести до виходу із стінки трахеї голки. Тому лівою рукою слід утримувати голку в одному положенні. Після припинення кашлю тонку голку витягують, а на її місце вводять голку від системи переливання (2 мм), через яку вільно проходить поліхлорвініловий мікроіригатор довжиною 12-15 см. Через голку в трахею і в напрямку до лівого чи правого бронхів, міняючи напрямок кінчика голки, вводять мікроіригатор. Фіксують його в певному стані, голку витягують. Зовнішній отвір іригатора закривають корком чи загостреним сірником. Іноді перед введенням голки в просвіт трахеї, після проведеного знечулення, шкіру в місці проколу розсікають скальпелем. Далі, через іригатор можна вводити лікувальні середники.
Доповнення
ред.В клінічній практиці досить часто зустрічаються вади розвитку трахеї, зокрема експіраторний стеноз. Внаслідок недостатнього розвитку хрящових кілець збільшується ширина мембранної частини трахеї, що робить її надзвичайно рухомою і податливою. При глибоких вдихах, через великі коливання задньої стінки, просвіт трахеї звужується, або, навіть, повністю перекривається, що призводить до порушення газообміну в організмі. Для ліквідації експіраторного стенозу роблять пластичні операції, зокрема, задню стінку трахеї укріплюють кістковими пластинками (з ребра, великої гомілкової кістки).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ОРТОПЕДІЯ (Вибрані лекції): навчальний посібник/ Нідзельський М. Я., Давиденко Г. М., Писаренко О. А., Цветкова Н. В. — Полтава, 2014. — 184 с. Ел.джерело (С.129)
- ↑ ТРАХЕОЦЕНТЕЗ I МІКРОТРАХЕОСТОМІЯ
- ↑ Трахеостомия — Медицинская справочная. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2021) |