Трансатлантична премія Чехії та Словаччини

Трансатлантична премія Чехії і Словаччини (чес./слов. Česká a slovenská transatlantická cena, англ. Czech and Slovak Transatlantic Award, CSTA) — ініціатива, метою якої є нагородження особистостей, що зробили значний внесок у свободу та демократію в Центральній Європі, укріплення трансатлантичних відносин та інтеграцію центральноєвропейських країн у євіроатлантичні структури. Премія вручається чеською асоціацією Jagello 2000 і словацькою Атлантичною комісією з 2012 року. Нагорода присуджується двічі на рік — навесні у Братиславі під час конференції GLOBSEC і восени в Остраві під час Днів НАТО. Премію отримують чеські, словацькі і іноземні політичні та військові діячі. Нагорода є оригінальною роботою відомого словацького дизайнера Патріка Ілло; її прозоре скло і протилежні бічні краї символізують трансатлантичний зв'язок.

Зовнішній вигляд премії.

У 2022 році одна з премій була присуджена українському народові з огляду на жертовність і героїзм українців, що боронять свою країну від російського вторгнення. Це перший випадок в історії премії, коли вона була присуджена цілій нації [1].

Почесний комітет ред.

Лауреатів CSTA обирає створений з цією метою Почесний Комітет (Čestný výbor), до якого входять дипломати, політики і військові з Чехії та Словаччини. Членами Комітету є [2]:

Список лауреатів ред.

Рік Місце Лауреат
2012 Братислава Рональд Асмус[en] (in memoriam), [3] видатний американський дипломат і політолог
Александр Вондра, [3] колишній міністр оборони Чехії
Острава Йозеф Станк[sk] (in memoriam), колишній міністр оборони Словаччини
Ген. (у відставці) Клаус Науманн[en], колишній голова Військового комітету НАТО
2013 Братислава Ян Кшиштоф Белецький, [4] колишній прем'єр-міністр та міністр європейської інтеграції Польщі
Олдржих Черні[cz] (in memoriam), [4] колишній генеральний директор Служби зовнішньої розвідки Чехії
Острава Генерал (у відставці) Девід Петреус, [5] колишній командувач ISAF і директор Центрального розвідувального управління
Едуард Кукан, [5] колишній міністр закордонних справ Словаччини
2014 Братислава Карел Кованда[cz], [6] колишній постійний представник Чехії в Північноатлантичній раді та Західноєвропейському союзі
Андерс Фог Расмуссен, [6] колишній генеральний секретар НАТО і колишній прем'єр-міністр Данії
Острава Мартін Бутора[sk], [7] почесний президент Інституту громадських справ[en], колишній посол Словаччини в США
Броніслав Коморовський, [7] Президент Польщі
2015 Братислава Карл Більдт, колишній прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Швеції
Професор Отто Пік[cz], засновник і колишній директор Інституту міжнародних відносин у Празі
Острава Томаш Семоняк, колишній віце-прем'єр-міністр і колишній міністр національної оборони Польщі
Францішек Шебей[sk], словацький політик і академік
2016 Братислава Мадлен Олбрайт, колишня державний секретар США
Міхаель Жантовські, чеський дипломат, політик і письменник
Острава Деніел Фрід, американський дипломат
2017 Братислава Майкл Чертофф, колишній міністр внутрішньої безпеки США
Любош Добровський[cz], чеський журналіст, колишній міністр оборони Чехословаччини
Острава Генерал (у відставці) Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR)
Павол Демеш[sk], колишній міністр міжнародних відносин Словаччини
2018 Братислава Генерал Петр Павел, колишній голова Військового комітету НАТО
Деймон Вілсон, виконавчий віце-президент Атлантичної ради
Острава Генерал (у відставці) Бен Годжес, колишній командувач Збройних сил США в Європі
Іван Корчок, міністр закордонних та європейських справ Словаччини
2019 Братислава Їржі Шедіви[cz], колишній міністр оборони Чехії та колишній посол Чехії в НАТО
Тімоті Ґартон Еш, британський історик, письменник і професор Оксфордського університету
Острава Андрей Кіска, колишній президент Словаччини
2020 Братислава Карел Шварценберг, колишній міністр закордонних справ Чехії
Острава Мирослав Лайчак, колишній міністр закордонних та європейських справ Словаччини
Крістіан Шмідт, міністр транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини
2021 Братислава Вацлав Гавел (in memoriam), останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії
Генерал (у відставці) Джон Аллен[en], командувач Міжнародними силами сприяння безпеці НАТО та Збройними силами США
Острава Генерал Річард Скобі[en], командувач Резерву Повітряних сил США
2022 Братислава Народ України
генерал Карел Ржека[cz], начальник Генерального штабу збройних сил Чехії
Острава Ярослав Надь[sk], міністр оборони Словаччини
Генерал Інго Герхарц[de], інспектор ВПС Німеччини

Примітки ред.

  1. а б Korčok považuje Ukrajinu už za súčasť Západu, ocenenie získal po prvýkrát celý národ krajiny [Корчок вважає Україну вже частиною Заходу. Вперше премію отримав увесь народ країни] (словац.). 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
  2. а б GLOBSEC Gala Dinner official page (англ.). GLOBSEC. 8 квітня 2013. Архів оригіналу за 25 травня 2013.
  3. а б в Vondra a americký diplomat Asmus dostali cenu za přínos bezpečnosti a stabilitě [Вондра та американський дипломат Асмус отримали нагороду за внесок у безпеку та стабільність] (чес.). iDnes[en]. 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 05 вересня 2019. Процитовано 21 квітня 2024.
  4. а б в Havlův poradce Černý a expremiér Bielecki dostali transatlantickou cenu [Трансатлантичну премію отримали радник Гавела Черний і екс-прем'єр Білецький] (чес.). iDnes. 19 квітня 2013. Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 21 квітня 2024.
  5. а б в Král David v Ostravě. Exšéf CIA, jenž skončil kvůli milence, dostal cenu [«Цар Давид» в Остраві. Екс-глава ЦРУ, який звільнився через коханку, отримав нагороду] (чес.). iDnes. 20 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 21 квітня 2024.
  6. а б в Rasmussen and Kovanda to Receive Czech and Slovak Transatlantic Awards (англ.). GLOBSEC. 12 травня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2014.
  7. а б в Poradca prezidenta Kisku získal Českú a slovenskú transatlantickú cenu [Радник президента Кіски отримав Трансатлантичну премію] (словац.). 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 06 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2024.