Торт (новела)

оповідання 1882 року

«Торт»[1][2] (фр. Le Gâteau) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1882 році. Сюжет твору розповідає про те, як у світському салоні пані Ансер еволюціонує традиція краяти торт.

«Торт»
АвторГі де Мопассан
Назва мовою оригіналуфр. Le Gâteau
КраїнаФранція
Мовафранцузька
Жанрновела
МісцеПариж
Укр. видавництвоДніпро
Видавництвогазета «Le Gaulois»
Видано19 січня 1882
Перекладач(і)Максим Рильський
Тип носіяна папері
Попередній твірСліпий
Наступний твірСтрибок пастуха

Історія

ред.

Гі де Мопассан вперше опублікував цю новелу в газеті «Le Gaulois» 19 січня 1882 року. Пізніше вона увійшла до збірки «Дядько Мілон», надрукованій у 1899 році. Українською «Торт» переклав Максим Рильський. Цей переклад новели побачив світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1].

Сюжет

ред.

Пані Ансер тримає великосвітський салон, до якого допускаються лише витончені митці та непересічні особистості. Інакше і бути не може, адже сама пані Ансер теж неабищо. На її тлі чоловік виглядає тьмяно, він теж тримає свій куточок, але в ньому збираються лише розумні люди, закохані в агрономію. Пані Ансер, як і будь-яка світська парижанка, має фаворитів, яких завчасно міняє, щоби не набридли. Про те, хто наразі є її улюбленцем, легко дізнатися, тому що фаворитові надають право краяти великого торта. Спочатку в товаристві пані точиться боротьба за цей привілей, та з часом він всім набридає. Одного разу доходить до того, що торта дозволяють розрізати навіть зневаженому панові Ансеру. Ще одного вечора пані Ансер посміхається вдача, сумнівний привілей надається новачкові, невтаємниченому в історію цієї традиції. Але наступного разу цей гість вже тримається насторожі. Зрештою обов'язок краяти торт переходить до лакея[1].

Джерела

ред.
  1. а б в Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 628—633.
  2. а б Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 8.