Тонунц Гурген Оганесович
Гурген Оганесович Тонунц (2 вересня 1922 — 21 вересня 1997) — радянський вірменський кіноактор. Заслужений артист Якутської АРСР (1961)/ Народний артист Вірменської РСР (1967). Народний артист Російської Федерації (1993).
| Тонунц Гурген Оганесович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 2 вересня 1922[1][2][3] Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка[1][2][3] | |||
| Помер | 22 вересня 1997[3] (75 років) Москва, Росія[1][3] | |||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Національність | вірмени[2] | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії[2] | |||
| Заклад | Мосфільм | |||
| Роки діяльності | з 1947[2] | |||
| IMDb | nm0867426 | |||
| Нагороди та премії | ||||
       | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.Навчався у Всесоюзному державному інституті кінематографії (1947–1948). Працював у Кустанайському театрі.
Грав у фільмах: «Аркуш із блокнота» (1965, Марданбек), «Останній подвиг Камо» (1973, Камо), «Ранок» (Шаумян), «Назустріч совісті» (Сардаров) та ін.
Знявся в українських стрічках: «Небо кличе» (1959, Верст), «Закон Антарктиди» (1963, Йоган Гааген), «Космічний сплав» (1964, епіз.), «Два роки над прірвою» (1965, угорський полковник), «Один шанс із тисячі» (1968, Кестер), «Повість про чекіста» (1969), «Поштовий роман» (1969, Михайло Ставракі).
Література
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1120360250 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 435.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |