Ткачук Василь Михайлович

Ткачук Василь Михайлович
Ткачук Василь Михайлович
Народився	10 грудня 1933; Королівка,; Коломийський район,; Івано-Франківська область
Помер	8 травня 2015 (81 рік); Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Членство	Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня	Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткачук.

Васи́ль Миха́йлович Ткачу́к (10 грудня 1933, Королівка — 8 травня 2015, Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український політик, голова спостережної ради агрофірми «Прут», інвестор першої у СРСР комерційної газети «Агро»^[2]. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Народний депутат України 3-го скликання. Міністр сільського господарства і продовольства України.

Життєпис

Народився 10 грудня 1933 (с. Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область); українець.

Освіта: Івано-Франківський інститут нафти і газу (1970), інженер; Львівський політехнічний інститут, економіст.

З березня 1998 по квітень 2002 — Нардеп України 3-го скликання, виборчий округ № 86, Івано-Франківської області. На час виборів: голова правління агрофірми «Прут».

Член фракції НДП (травень 1998 — грудень 1999),
член групи «Відродження регіонів» (грудень 1999 — квітень 2001),
член фракції Партії «Демократичний союз» (квітень 2001),
член групи «Регіони України» (квітень — листопад 2001),
член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).
Секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з липня 1998).

Трудова діяльність

1950—1952 — учень слюсаря, газозварник паровозного депо станції Коломия Львівської залізниці.
1952—1956 — служба на Балтійському флоті.
1956—1968 — завідувач спиртосховища, механік, завідувач виробництва, директор Підгайчиківського спиртзаводу. Член КПРС з 1961 року.
1968—1987 — голова правління колгоспу «Прапор комунізму» села Підгайчики Коломийського району.
1987—1992 — голова правління агрофірми «Прут» села Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області.
29 лютого 1992 — 8 грудня 1992 — Міністр сільського господарства і продовольства України^[3]^[4].
З 1992 — голова правління, голова спостережної ради агрофірми «Прут».
Депутат ВР СРСР (1985—1989),
народний депутат СРСР (1989—1991) від Івано-Франківського національно-територіального виборчого округу № 47.
Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції,
голова комісії з питань економічного розвитку, підприємництва і фермерства.
Почесний член Товариства «Просвіта».

6 лютого 1988 року за його фінансової участі виходить перший номер першої у СРСР комерційної газети «Агро» (Коломия).

Володів польською мовою.

Захоплення

Будівництво і дизайн укранської садиби, риболовля на гірських річках, садівництво, домашнє господарство. Помешкання Василя в Підгайчиках Коломийського району було оформлено ним разом із невісткою, ландшафтним дизайнером^[5].

Сім'я

батько Михайло Юрійович (1910—1945);
мати Марія Степанівна (1915—1977);
дружина Анастасія Тихонівна (1932—2014) — пенсіонерка;
син Любомир (1957) — працівник агрофірми «Прут»;
син Михайло (1959—1992);
дочка Світлана (1964) — підприємець;
дочка Уляна (1983) — маґістрантка Дипломатичної академії МЗС України.

Нагороди

Заслужений працівник сільського господарства України (1978).
Герой Соціалістичної Праці (березень 1982).
Ордени Леніна (1976, 1982), Трудового Червоного Прапора (1972). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11.2000)^[6]. Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ст. (1999).
Герой України (з врученням ордена Держави, 19 січня 2002).
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)^[7]
Почесний член УАА (липень 2003).

Примітки

↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
↑ О положении журналистов. В преддверии конференции медиапрофсоюза. LB.ua. Процитовано 13 червня 2017.
↑ Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 115/92 «Про призначення Міністра сільського господарства і продовольства України»
↑ Указ Президента України від 8 грудня 1992 року № 597/92 «Про Міністра сільського господарства і продовольства України»
↑ За досвідом — до колишнього міністра — оперативні новини. briz.if.ua. Процитовано 13 червня 2017.
↑ Указ Президента України від 1 листопада 2000 року № 1185/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»

Посилання

Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
сайт ВРУ
На Коломийщині помер Герой України Василь Ткачук. Коломийські вісти. 8 Травня 2015. Процитовано 04.02.2019.

Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3

[2] О положении журналистов. В преддверии конференции медиапрофсоюза. LB.ua. Процитовано 13 червня 2017.

[3] Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 115/92 «Про призначення Міністра сільського господарства і продовольства України»

[4] Указ Президента України від 8 грудня 1992 року № 597/92 «Про Міністра сільського господарства і продовольства України»

[5] За досвідом — до колишнього міністра — оперативні новини. briz.if.ua. Процитовано 13 червня 2017.

[6] Указ Президента України від 1 листопада 2000 року № 1185/2000 «Про відзначення державними нагородами України»

[7] Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]