Ти ж мене підманула

українська народна пісня

Ти ж мене підманула — українська народна пісня. Мелодія похідна від Їхав козак за Дунай. Пісня оповідає про юнака та дівчину, яка кожен день тижня призначає йому побачення, а сама на них не приходить. Ця пісня є однією з найпопулярніших у світі українських пісень. Її виконували такі відомі виконавці, як Сергій Лемешев, Карел Готт, «Пісняри». Часто вона звучить і у виконанні сучасних співаків і гуртів, зокрема Ярослава Євдокимова, груп «Воплі Відоплясова», «Чорнобривці», «The Ukrainians».

Історія ред.

За даними історика Василя Кисиленка, вперше пісня згадується у 1897 році в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» серед пісень Лубенського повіту Полтавської губернії, зібраних етнографом Василем Милорадовичем. Тоді вона належала до роду «триндичок», цебто жартівливих молодіжних пісень.[1]

Текст пісні ред.

Текст 1897 року Запис М. Г. Ревуцького (до 1906)[2] Матеріали української етнології (1918)[3] Сучасний текст

Прийди, прийди в понеділок
Та підемо по барвінок.

Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела;
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!

Прийди, прийди у вівторок
Та нажнемо снопів сорок.

Приспів.

Прийди, прийди у середу
Та підемо по череду.

Приспів.

Прийди, прийди у четвер,
Краще буде, ніж тепер.

Приспів.

Прийди, прийди у п’ятницю
Та підемо по яглицю.

Приспів.

Прийди, прийди у суботу
Та підемо на роботу.

Приспів.

Прийди, прийди у неділю
Та підемо по шевлію.

Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела!
Ти ж мені, молодому,
Вечеряти не дала.

Ти сказала: «Прийди, прийди!»
Не сказала, куди, куди…

Ти ж мене підманила, ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого, із розуму ізвела!

Ти сказала: «Під комору!»
Не сказала, під котору…

Ти ж мене підманила, ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого, із розуму ізвела!

Ти сказала: «У вівторок
Поцілую разів сорок!»

Ти ж мене підманила, ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого, із розуму ізвела!

Чи я, милий, не казала,
Чи не говорила,
Прийди, прийди увечері,
Я рибку варила.

Не прийшов у вечорі,
Не прийшов уранці,
То позбирай, бісів сину,
Кісточки на лавці.

Прийди, прийди в понеділок,
Та підем по барвінок;

Прийди, прийди у вівторок,
Та поцілуй разів сорок;

Прийди, прийди у середу,
Та підемо по череду;

Прийди, прийди у четвер,
Лучче будь, ніж тепер;

Прийди, прийди у п'ятницю,
Та підемо по ягницю;

Прийди, прийди у суботу,
Та підемо на роботу;

Прийди, прийди у неділю,
Та нарядимось до діла.

Ти казала: «В понеділок
Підем разом по барвінок».
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
З ума-розуму звела.

Ти казала у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти казала у середу
Підем разом по череду,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти казала у четвер
Підем разом на концерт,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти казала у п’ятницю
Підем разом по суниці,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти казала у суботу
Підем разом на роботу,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Ти казала у неділю
Підем разом на весілля
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Зауваження ред.

Цю пісню можуть також співати два-три голоси — чоловічий і жіночий, по черзі. У такому разі текст пісні змінюється йдучи від першої особи виконавців:

Я казала у четвер підем разом на концерт,
Ти прийшов, мене нема, підманула, підвела.

Я ж тебе підманула, я ж тебе підвела,
Я ж тебе, молодого, з ума-розуму звела.

Ти ж його підманула, ти ж його підвела,
Ти ж його, молодого, з ума-розуму звела.

Існує варіант куплету про четвер, у якому йдеться не про явно чужий у сільському контексті «концерт», а про «спацер» — німецьке запозичення в польській, а звідти й у західноукраїнських говірках слівце, що означає «прогулянка» (від нім. «spazieren (шпацірен)» — прогулюватися). Зафіксовано сучасний «переклад» такої версії:

У четвер казала зранку
Підем разом на гулянку…

Широко розповсюджений варіант:

Ти казала у четвер
Підем разом по щавель…

Нарешті, дует «Два кольори» співав:

Ти казала у четвер
Поцілую, як тепер…

Відомі виконавці ред.

Примітки ред.

  1. Ти ж мене підманула… / В. Ю. Кисиленко // Главное. — 2011. — 3 сентября.
  2. Ревуцький, Дмитро (1926). Золоті ключі. Пісенник. Том 2. Чтиво. Процитовано 12 жовтня 2022. 
  3. Матеріяли до української етнольоґії / видає етноґрафічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. – Львів. З друкарні Наукового товариства імені Шевченка,. 1918. с. 215. 

Джерела ред.