Титус Брандсма (хресне ім'я Сіард Брандсма, нід. Anno Sjoerd Brandsma; 23 лютого 1881, Егеклостер поблизу Болсварда, Фрисландія — 26 липня 1942, Дахау) — нідерландський монах, кармеліт (OCarm), філософ, педагог, журналіст, перекладач, духовний провідник голландських журналістів, церковний асистент часописів, що виходили в тодішніх Нідерландах, святий Католицької Церкви.

Святий
Титус Брандсма
Ім'я при народженні нід. Anno Sjoerd Brandsma
Народився 23 лютого 1881(1881-02-23)[1][2][…]
Болсвард[d], Фрисландія, Нідерланди
Помер 26 липня 1942(1942-07-26)[1][2][…] (61 рік)
концтабір Дахау, Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх або Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх[4]
·смертельна ін'єкція
Країна  Нідерланди
Діяльність богослов, викладач університету, католицький священник
Галузь католицьке богослов'я[4]
Alma mater Папський Григоріанський університет
Знання мов есперанто і нідерландська[2]
Заклад Радбоуд університет Неймеген і Радбоуд університет Неймеген[5]
Посада Q20898247?
Конфесія католицтво

Життєпис ред.

Народився в сім'ї Титуса Брандсма та Тіцє Постма. У віці одинадцяти років вступив до францисканської семінарії в Мегені. Через погане здоров'я та занадто суворі правила чернечого життя переїхав до кармелітського абатства в Боксмірі (1898), заснованого в 1652 році в Північному Брабанті. Тут він взяв ім'я свого батька Титус і склав чернечі обіти (1899). У 1905 році висвячений на священника. Навчався в Папському Григоріанському університеті і отримав ступінь доктора філософії (1909). Викладав філософію в університеті Осса і Неймегена (1923), а в 1923/1924 навчальному році був ректором останнього. Заснував католицьку публічну бібліотеку та марійський журнал, головним редактором якого був.

З 1934 року відверто виступав проти фашизму та нацистської ідеології. Під час Другої світової війни, після окупації Нідерландів Німеччиною (1940), виступав проти антиєврейських законів.

У січні 1942 року отець Титус Брандсма був заарештований, переведений з в'язниці до в'язниці і врешті ув'язнений у концтаборі Дахау (квітень 1942). Щоб зламати його моральний опір нацистам, з ним жорстоко поводилися, знущалися та примушували до каторжних робіт. Коли він вийшов із сил, його перевели до табору в лікарню, де зробили укол отрути (фенолу), а тіло спалили в крематорії.

Культ ред.

Отець Титус Брандсма був беатифікований 3 листопада 1985 року Папою Іваном Павлом II. 25 листопада 2021 року Папа Франциск підписав декрет про визнання чуда за заступництвом блаженного, що відкрило шлях до його канонізації[6], а сама дата канонізації була оголошена 4 березня 2022 року під час консисторії.[7]

15 травня 2022 року під час урочистої Святої Меси на Площі святого Петра у Ватикані Папа Франциск здійснив першу від часу пандемії COVID-19 канонізацію блаженного Титуса Брандсми і дев'яти інших блаженних, вписавши його до сонму святих Католицької Церкви.[8][9]

У 2005 році жителі Неймегена визнали Тітуса Брандсмана найвидатнішим мешканцем міста за всю його історію і освятили на його честь церкву. У Болсварді є музей його імені.

Літургійний спомин відзначається в день його смерті 26 липня.

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11867322X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Anno Sjoerd Brandsma — 2009.
  4. а б Czech National Authority Database
  5. Schreuder O. Proeven van eigen cultuur, vijfenzeventig jaar Katholieke Universiteit Nijmegen 1923-1998 Deel II 1960-1998 — 1998. — 539 с. — ISBN 90-5625-040-X
  6. Наближаються ще дві канонізації, а також беатифікація мучеників - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 25 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022. 
  7. Concistoro Ordinario Pubblico per il voto su alcune cause di Canonizzazione. press.vatican.va. Процитовано 6 травня 2022. 
  8. Папа: нехай же нові святі спонукають до діалогу та шукання миру - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). Процитовано 15 травня 2022. 
  9. Короткі біографії святих, яких Папа Франциск канонізує 15 травня - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 14 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022. 

Джерела ред.