Тітон
(Перенаправлено з Титон (міфологія))
Тітон, також Тіфон (грец. Τιθωνός) — син троянського володаря Лаомедонта, брат Пріама, коханий богині Еос, яка забрала його до себе на край землі й неба.
| Тітон дав.-гр. Τιθωνός | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Династія | Дарданіди |
| Батько | Лаомедонт[1] або Cephalusd |
| Брати/сестри | Пріам і Aethillad |
| Діти | Phaethon[d], Мемнон[1], Emathiond[1] і Ellopsd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Попросивши в Зевса безсмертя для Тітона, Еос забула подбати про його вічну молодість. Тітон перетворився на невмирущого немічного старого. Еос розлюбила його і, згідно з пізнішими міфами, перетворила на цикаду (варіант: на цвіркуна).
Примітки
ред.- ↑ а б в Любкер Ф. Ἠώς // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 473.
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.