Милованов Тимофій Сергійович
Тимофій Сергійович Милованов (нар. 18 березня 1975,[2] Київ) — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 29 серпня 2019 р., асоційований професор економіки Піттсбурзького університету[3], Почесний президент Київської школи економіки[4].
Тимофій Сергійович Милованов | |
---|---|
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України | |
29 серпня 2019 — 4 березня 2020 | |
Президент | Володимир Зеленський |
Прем'єр-міністр | Олексій Гончарук |
Попередник | Степан Кубів (економіка, торгівля) Ольга Трофімцева (сільське господарство) |
Наступник | Ігор Петрашко |
Член Ради Національного банку України | |
7 липня 2016 — 3 вересня 2019 | |
Президент | Петро Порошенко Володимир Зеленський |
Наступник | Віталій Шапран[1] |
Народився | 18 березня 1975 (49 років) Київ |
Відомий як | економіст |
Місце роботи | Пенсільванський університет |
Громадянство | Україна |
Освіта | Київська школа економіки |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
Науковий ступінь | PhD з економіки |
Вчене звання | асоційований професор Піттсбурзького університету |
Політична партія | незалежний політик |
Професія | економіст |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився й виріс у м. Києві. Закінчив фізико-математичну школу № 145. Навчався в КПІ й Києво-Могилянській Академії, закінчивши які, отримав два магістерські дипломи.
У 1999 році здобув ступінь магістра економіки в Київській школі економіки, а у 2004 році — ступінь PhD з економіки в Університеті Вісконсин-Медісон.
Викладав у Пенсильванському університеті[5], Університеті Бонна та Університеті Піттсбурга[6][7][8].
Проводить дослідження в галузі теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну[8][9].
Публікувався в міжнародних наукових журналах, таких як «Review of Economic Studies» та «Journal of Economic Theory».
У 2014 році українська версія журналу Forbes Україна включив Тимофія Милованова до рейтингу «Top Economic Thinkers»[10]. У тому ж році став співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine.
З 2015 року — заступник редактора академічного журналу «Review of Economic Design».
7 липня 2016 року, Милованов був призначений членом Ради Національного банку України[11], але 3 вересня 2019 — Верховна Рада України звільнила його з цієї посади[12].
З жовтня 2016 року — заступник Голови Ради Національного банку України[13],
29 серпня 2019 року призначений міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[14]. Був на посаді до 4 березня 2020 року.
З 24 грудня 2019 року — у складі Національної інвестиційної ради[15].
У листопаді 2020 року призначений позаштатним радником А. Єрмака[16][17].
21 травня 2021 року, згідно з Указом Президента України № 209/2021 від 21 травня 2021 року, був призначений (за згодою) членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром»[18]. 1 червня 2021 року одностайним голосуванням обраний головою наглядової ради[19].
Наукові публікації
ред.- Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy (2023), Resisting the Russian Culture of Corruption in Ukraine: The Fight for the Rule of Law and Empathy, Policy commons (The Berkeley Blog), процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Onopriienko, Andrii; HRYBANOVSKYI, OLEKSII (2023), How to Identify Foreign Business in Russia and What are the Key Issues of Creating and Keeping a Full List of the Largest Foreign Companies in Russia, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Weder di Mauro, Beatrice; Rogoff, Kenneth; Sologoub, Ilona; Mylovanov, Tymofiy; Obstfeld, Maurice; Johnson, Simon; Guriev, Sergei; Gorodnichenko, Yuriy; Eichengreen, Barry (2023), Post-war macroeconomic framework for Ukraine, CEPR, ISBN 978-1-912179-63-3, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2023), Constructive vs Toxic Argumentation in Debates, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Sonnenfeld, Jeffrey A.; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Tian, Steven; Onoprienko, Andrii; Hirsty, Georgia; Wyrebkowski, Michal (2023), The Russian Business Retreat - How the Ratings Measured Up One Year Later, SSRN Electronic Journal, doi:10.2139/ssrn.4343547, процитовано 15 вересня 2023
- Nell, Jacob; Bilan, Olena; Becker, Torbjorn; Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia (2022), Financing Ukraine's victory (PDF), CEPR, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Rolandc, Gerard (2022), Ukraine’s post-war reconstruction and governance reforms (PDF), CEPR, 5: 39—71, ISBN 978-1-912179-67-1, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2022), A model of debates: Moderation vs free speech (PDF), SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Kolotilin, Anton; Mylovanov, Timofiy; Zapechelnyuk, Andriy (2022), Censorship as optimal persuasion, Theoretical Economics, процитовано 15 вересня 2023
Примітки
ред.- ↑ Рада призначила нового члена Ради НБУ [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (12.11.2019)
- ↑ Тимофей Милованов — Facebook, 16.10.2020
- ↑ Department of Economics. Faculty. econ.pitt.edu (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
- ↑ Тимофій Милованов — Президент Київської школи економіки. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Милованов Тимофій Сергійович. thepage.ua. The Page. 2019-02-12,. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Міністр економіки Милованов: "У мене в бібліотеці 3000 книжок". dw.com. Deutsche Welle. 12 грудня 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України призначений Тимофій Милованов. www.me.gov.ua. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ а б Тимофій Милованов. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Що відомо про міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова. www.segodnya.ua. Сьогодні. 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Богдан Хлімоненко; Євген Шпитко; Том Купе (30 липня 2014). Рейтинг Forbes: Top Economic Thinkers. forbes.net.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 1440 від 07.07.2016
- ↑ Парламент звільнив Милованова з посади члена ради Нацбанку [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (03.09.2019)]
- ↑ Милованов Тимофій Сергійович. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 серпня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
- ↑ Милованова офіційно призначили позаштатним радником Єрмака. unian.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Милованова официально назначили внештатным советником Ермака. tk.media. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.(рос.)
- ↑ Указ Президента України № 209/2021 «Про членів Наглядової ради Державного концерну „Укроборонпром“». Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Головою Наглядової ради Укроборонпрому став Тимофій Милованов. Ukrainian Military Pages. 2 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
Посилання
ред.- Доцент Піттсбурзького університету Тимофій Милованов: Півроку тому і я б переїхав працювати в Україну. Зараз — ні [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Влада від нас має постійно чути: «Агов, мудаки, де системні реформи?» [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Національного банку України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]