Відкрити головне меню


Тетерук (пол.Cietrzew,Ciecierza, Birkan odmienny, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn) − шляхетський герб, ймовірно, прусського походження. Використовувався в основному серед кашубської шляхти.

Тетерук
POL COA Cietrzew.svg
Версії
POL COA Kętrzyński.svg
Кенчинські
POL COA Cietrzew I a.svg
Тетерук Іа
POL COA Cietrzew I b.svg
Тетерук Іb
Деталі
Носій Кенчинські і Сікорські
Використання 2 роди

Зміст

Опис гербаРедагувати

Герб виступав, принаймні, в трьох варіантах. Описи з використанням принципів блазонування, запропонованих Альфредом Знамієровським[1]:

Тетерук (пол.Cietrzew, Ciecierza, Birkan odmienny, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn): у червоному полі чорний тетерук (також срібло і на зеленій траві). Клейнод: золотий півмісяць, над яким дві зірки в стовп. Намет червоний, може бути підбитий чорним або золотом.

Тетерук Іа (пол.Cietrzew Ia, Birkan odmienny, Birkhahn): тетерук стоїть на зеленому пагорбі, намет підбитий золотом, в клейноді лише півмісяць.

Тетерук Іb: інший клейнод: над золотим півмісяцем три стріли, що спрямовані від нього віялом.

Найбільш ранні згадкиРедагувати

 
Тетерук за Павлишевим

Герб у базовому варіанті згадується в гербовниках Дачновського  (Herbarz szlachty Prus Królewskich), Несецькогo (Korona polska, під назвою Беркан і Тетерук), Островського (Księga herbowa rodów polskich), Лещиць (Herby szlachty polskiej), Бонецького (Herbarz polski) і Зерницького (Der polnische Adel, Die polnischen Stamwappen). Герб відомий також російським геральдистам, зокрема, Павлішеву (Herbarz rodzin szlacheckich Królestwa Polskiego najwyżej zatwierdzony). Варіант Ia описаний у Дачновського і Бонєцького. Варіант Ib був описаний Бонєцьким, на основі печаток від 1817 року, що належить братам Кенчинським.

РодиРедагувати

Кенчинські (Kętrzyński, Condarsin, Condrzinski, Contersyn, Kantrzinski, Kantrzinsky, Kantrzynski, Kantrzyński, Kantszinski, Kantzinski, Katarzyński, Katerzyński, Kaztrzynski, Kentczinski, Kentrzinski, Kentrzynski, Kentrzyński, Ketrzynski, Kęntrzynsky, Kontarsien, Kotrzinik), Сікорські ( Sikorski, Schikorski, Sicorsky, Sikorsky, Sykorski, Sykorsky).

Кенчинські використовували також прізвисько Берган (Berghan , Berghahn), що є перекладом імені герба на німецьку. З цієї причини, герб Тетерук приписувалася сім'ї Біркан (Birkan, Birckhahn, Berkhan, Berkau). Проте, ця сім'я використала іншого, хоча і схожого герба Тетерів II.

Ян Чеханович приписував герб Тетерук литвинським сім'ям із прізвищами Букомович (Bukomowicz, Bukamavićius) і Букович (Bukowicz, Bukavićius)[2].

За словами Северина Уруського, до цього герба належала і родина Кентрович (Kętrowicz), з якої Ян, син Мартина, був занесений до книг Ковенської губерніїв 1819[3] і Ягучинські (Jaguczyński), з якої нащадки Фелікса, сина Антонія перевірили документи з гербом у роки 1835-66 і були записані в книги дворянства Ковенської губернії[4]. З причин зловживання під час посвідчення дворянства в Королівстві Польському та землях Російської імперії, до інформації про ці два прізвища, слід ставитися з обережністю.

РізновидиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Przemysław Pragert: Herbarz szlachty kaszubskiej T.3. Gdańsk: Wydawn. BiT, 2009, s. 169-173, 272. ISBN 978-83-927383-6-7.

ПриміткиРедагувати

  1. Alfred Znamierowski, Paweł Dudziński: Wielka księga heraldyki. Warszawa: Świat Książki, 2008, s. 104–108. ISBN 978-83-247-0100-1.
  2. Jan Ciechanowicz: Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. Wilno: Krośnieńska Oficyna Wydawnicza, Wydawnictwo Naukowo-Literackie "Znicz", 2006, s. 156. ISBN 83-60075-67-0.
  3. Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 6. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1909, s. 298.
  4. Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 322-323.