Відкрити головне меню

Тетерук II (пол.Cietrzew II, Birkan, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn − шляхетський герб прусського та сілезького походження, вживаний кашубськими родами, різновид герба Тетерук.

Тетерук ІІ
POL COA Cietrzew II.svg
Версії
POL COA Cietrzew II (Boniecki).svg
Тетерук ІІ (за Бонецьким)
POL COA Cietrzew II a.svg
Тетерук IIа
POL COA Cietrzew II (śląski).svg
Тетерук Біркханів
POL COA Cietrzew baron.svg
Тетерук баронів Біркханів
Деталі
Носій Біркхани (Birkan, Berkhan, Birkhan, Birckhan) і Кетржинські (Kętrzyński)
Використання 2 роди

Зміст

Опис гербаРедагувати

Герб виступав, принаймні, у двох варіантах. Описи з використанням принципів блазонування, запропонованих Альфредом Знамієровським[1]:

Тетерук ІІ (Cietrzew II, Birkan, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn): у червоному полі чорний тетерук на зеленому пагорбі. Клейнод: тетерук, як на гербі. Намет червоний, може бути підбитий чорним або золотом.

За Бонецьким, тетерук в гербі не стоїть на пагорбі, а в клейноді тримає в правій лапі кулю. У гербі сілезької гілки роду було блакитне поле.

Крім того, у Сілезії використовувалися версії баронського герба, герб якої Біркхан (Birkhan) був зчетвертований з гербом, що містить в золотому полі зелену пальму на такому ж пагорбі. Відмінною особливістю баронського герба були два шоломи з клейнодами: у правому - тетерук вліво, у лівому - пальма. Намет на обох шоломах червоний, підбитий золотом[2].

Тетерук IIа (Cietrzew IIa, Birkan odmienny, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn): у срібному полі чорний тетерук з червоою бородою і гребенем. В клейцноді над щоломом без корони голова тетерука з шиєю. Намет чорний, підбитий сріблом.

Ян Кароль Даховський описав схожий герб (без клейнода), з тетеруком на пагорбі.

Найбільш ранні згадкиРедагувати

Герб у базовому варіанті згадується в гербовниках Дахновського (Herbarz szlachty Prus Królewskich), Бонецького (Herbarz polskie, з невеликою варіацією), Лещиця (Herby szlachty polskiej), і Пекосінського (Herold polski). Різновиди герба можна побачити в Сєбмахера, де герб бароновський згадується з кінця XVIII століття. Варіант IIa описаний через Дахновського, Сєбмахера і Пекосинського.

Сім'я БіркханівРедагувати

Шляхта прусського походження, що проживала в Сілезії у другій половині XVIII століття. Траплялося, у Сілезії кілька сімей з таким прізвищем, що ускладнюють визначення ступеня споріднення. Визначні представники сілезької лінії:

  • Борис Альбрехт фон Біркхан, прусський майор, власник Лесьниці і Розваджи у Верхній Сілезії,
  • Вільгельм Ернст Готліб, отримав у 1793 року інконат[3] сілезький, в тому ж році був старостою Пщини,
  • Карл фон Біркхан зОстромєцька одержав 1786 (1787) року баронський титул і герб, усиновив
  • Карла Фрідріха (пом. 1863).

В руках сілезької лінії залишалися маєтку: Конотоп, Пелжин, Мілч і Вроблево[4].

РодиРедагувати

Біркхан (Birkan, Berkhan, Birkhan, Birckhan). Кашубська сім'я Кетржинських (Kętrzyńskich) використовувала теж прізвисько Беркхан (Berghahn), який є перекладом назви їх герба (Тетерук) на німецьку. З цієї причини, герб Тетерук II приписувалася також Кетржинським.

ПриміткиРедагувати

  1. Alfred Znamierowski, Paweł Dudziński: Wielka księga heraldyki. Warszawa: Świat Książki, 2008, s. 104–108. ISBN 978-83-247-0100-1.
  2. Roman Sękowski: Herbarz Szlachty Śląskiej. T. 1. Chudów: Zamek "Chudów", 2008, s. 203. ISBN 978-83-7183-597-1.
  3. Тип індігенату, що використовується на чеських та австрійських землях
  4. Roman Sękowski: Herbarz Szlachty Śląskiej. T. 1. Chudów: Zamek "Chudów", 2008, s. 203. ISBN 978-83-7183-597-1.