Теру (бог)
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (27 квітня 2024) |
Теру — стародавній бог погоди, якому поклонялися хатті. Він асоціювався з биком, і міг бути зображений у вигляді цієї тварини. Передбачається, що його функції схожі з більш давнім протоарійським богом Перквуном.
| Теру | |
|---|---|
| Божество в | Хетська міфологія |
Хетський бог Тергуна і лувійський бог Тергунт, хоча й походили від Перквуна, мали більш схожі імена з Теру внаслідок культурного впливу хаттів на ці культури Причорноморського регіону.
Історія
ред.Теру був хатським богом погоди. Термін «хатті» належить до корінних жителів Південного Причорномор'я. Вважалося, що як бог погоди він керує такими явищами, як грім і блискавка; крім того, він відповідав за добробут людей і тварин, а також за ріст рослин. Гімн, присвячений йому, зосереджується на проханнях урожаю зерна.
У клинописі ім'я Теру писалося як Ta-a-ru, Da-a-ru або спорадично Ša-a-ru. Було припущення, що ім'я Теру пов'язано зі словом taurus і ширше з термінами, що стосуються цього кореня в різних індоєвропейських і семітських мовах, але це питання залишається дискусійним. Він міг бути зображений у формі бика. Окрім символічної тварини, його атрибутами були булава та блискавка.
Згодом використання одних і тих самих логограм для позначення великої кількості богів погоди (анатолійського, хурритського, месопотамського) у хетських текстах призвело до взаємообміну рисами між ними, і створення того, що Майкл Б. Гандлі описав як «сузір'я божеств зі спільними рисами, які, незважаючи на це, часто зберігають свою індивідуальність».
Теру був поєднаний з богинею Сонця Арінною і вважався батьком Теліпіну, Інари та Мезули. Богиня Zintuḫi в хатській культурі вважалася онукою бога погоди.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Hundley, Michael B. (2014). «The God Collectors: Hittite Conceptions of the Divine». Altorientalische Forschungen. 41 (2). Walter de Gruyter GmbH. doi:10.1515/aofo-2014-0014. ISSN 2196-6761. S2CID 163421536.
- Hutter, Manfred (2003). «Aspects of Luwian Religion». In Melchert, Craig (ed.). The Luwians. Handbook of Oriental Studies. Section 1 The Near and Middle East. Vol. 68. Leiden: Brill. ISBN 90-474-0214-6. OCLC 995012566.
- Klinger, Jörg (1996). Untersuchungen zur Rekonstruktion der hattischen Kultschicht (in German). Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. ISBN 3-447-03667-2. OCLC 36552189.
- Taracha, Piotr (2009). Religions of Second Millennium Anatolia. Dresdner Beiträge zur Hethitologie. Vol. 27. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. ISBN 978-3447058858.