Відкрити головне меню
Terbinafine.svg
Тербінафін
Систематизована назва за IUPAC
[(2E)-6,6-dimethylhept-2-en-4-yn-1-yl](methyl)(naphthalen-1-ylmethyl)amine
Класифікація
ATC-код D01AE15
PubChem 1549008
Хімічна структура
Формула C21H25N 
Мол. маса 291,43 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~40-80%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 11-17 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЛАМІКОН®,
ВАТ«Фармак»,Україна
UA/2714/01/01
21.01.2010-21/01/2015


Тербінафін — синтетичний протигрибковий препарат, що відноситься до групи аліламінів для перорального та місцевого застосування. Препарат розроблений компанією «Novartis» та застосовується із 1990 року.[1]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Тербінафін — синтетичний протигрибковий препарат, що відноситься до групи алліламінів широкого спектру дії. Препарат має переважно фунгіцидну дію, що полягає у інгібуванні синтезу стеролів у клітинах грибків шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази, що приводить до пошкодження клітинних мембран грибків. До препарату чутливі грибки Candida spp.; Cryptococcus neoformans; Microsporum spp.; Trichophyton spp.; Blastomyces dermatitides; Pityrosporum orbiculare; Histoplasma capsulatum; Aspergillus spp.[1] У зв'язку з особливостями фармакодинаміки клінічне значення має активність тільки до збудників дерматомікозів.

ФармакокінетикаРедагувати

Тербінафін добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність при пероральному прийомі непостійна у зв'язку із ефектом першого проходження через печінку і складає 40—80% по різних дослідженнях. Максимальна концентрація в крові досягається на протязі 2 годин. Препарат створює високі концентрації у багатьох тканинах та рідинах організму, найбільше накопичується в роговому шарі шкіри, підшкірній клітковині та нігтях. При місцевому застосуванні всмоктування препарату становить не більше 5%. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Тербінафін метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Препарат виділяється з організму переважно з сечею. Період напіввиведення препарату становить 11-17 годин, при нирковій та печінковій недостатності цей час може збільшуватись.

Показання до застосуванняРедагувати

Тербінафін застосовується при оніхомікозі, мікозах волосистої частини голови, грибкових інфекціях шкіри (тулуба, стоп, кистей, гомілок), а також кандидозі шкіри.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні тербінафіну нечасто можуть спостерігатись наступні побічні ефекти[2][3]: свербіж та гіперемія шкіри (частіше при місцевому застосуванні), біль та важкість в епігастрії, нудота, діарея, зниження апетиту, холестаз, порушення смаку, нейтропенія.

ПротипоказиРедагувати

Тербінафін протипоказаний при підвищеній чутливості до алліламінів, важкій печінковій та нирковій недостатності, захворюваннях крові, пухлинах, хворобах судин кінцівок, вагітності, годуванні грудьми, дітям до 3 років.

Форми випускуРедагувати

Тербінафін випускається у вигляді таблеток по 0,25 г; 1% крему для зовнішнього застосування по 15 г. та 1% спрею для зовнішнього застосування по 30 г.

Інші алліламіниРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати