Відкрити головне меню

Теофілюс Матульоніс (лит. Teofilius Matulionis; 20 червня 1873, хутір Кударішкі, Алунтинської волості, Укмергського повіту, Росія — 20 серпня 1962, Шедува, Литва — архієпископ Кайшядориса Католицької церкви. Блаженний.

Блаженний
Теофілюс Матульоніс

Teofilius Matulionis
Teofilius Matulionis.jpg
Архієпископ Кайшядориса
9 січня 1943 — 20 серпня 1962
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Юозофас Кукта
Наступник: Юозасас Матюлайтіс-Лабукас (з 1991)
Єпископ-помічник Могильовської архідієцезії і Титулярний єпископ Матреги
8 грудня 1928 — 9 січня 1943
 
Національність: литовець
Народження: 20 червня 1873(1873-06-20)
хутір Кударішікі Атунтської волості, Укмерського повіту, Росія
Смерть: 20 серпня 1962(1962-08-20) (89 років)
Шедува, Радвілішкіський район}, Литва,
Похований: Собор Преображення Господня у Кайшядорисі
Батько: Юрґіс Матульоніс
Мати: Она Йочепіте-Матульонене
Священство: 17 березня 1900
Єп. хіротонія: 9 лютого 1929
Теофілюс Матульоніс у Вікісховищі?

Родина, освітаРедагувати

Народився у селянській родині. Закінчив Римо-Католицьку духовну семінарію у Санкт-Петербурзі.

СвященикРедагувати

  • 1900 — священик, призначений вікарієм приходу Вапляни в деканаті Росиця.
  • 1901 — адміністратор приходу в Бихові.
  • 1907 — адміністратор приходу в Рикові.
  • червень1910 — вікарій приходу приходу святої Катерини у Петербурзі.
  • 1912 — завідуючий каплицею у селі Олександрівському за Невським кордоном.
  • 1914 — настоятель приходу при будівництві храму Святого серця Ісуса у Петрограді.
  • березень 1923 — заарештований, один із підсудних на московському процесі над католицьким духовенством, засуджений до трьох років позбавлення волі.
  • 1923—1926 — відбував покарання у Москві, у Сокольницькій та Лефортовській тюрмах.
  • У 1926 повернувся до свого приходу, бува також адміністратором приходу в Коплино.

ЄпископРедагувати

8 грудня 1928 за ініціативи єпископа Антонія Малецького був призначений титулярним єпископом історичної єпархії на Таманському півострові Матрегі для того, щоб він став єпископом-коад'ютором, помічником Малецького і виконуючим його обов'язки у випадку можливого арешту. Апостольської адміністрації Лєнінґрада.

9 лютого 1929 був потаємно хіротонований Малецьким у Лєнінґраді. Однак Матульоніса заарештували раніше Малецького — 24 листопада 1929. Його звинуватили у нелегальних зв'язках з особами, що мешкають за кордоном, і у керівництві «підпільною національно-шовіністичною латиською школою».

13 вересня 1930 засуджений до 10 років позбавлення волі; термін відбував у Соловецьких таборах, разом з іншими католицькими священиками був у штрафному відрядженні на острів Анзер[1]. 22 липня 1932 заарештований у таборі за звинуваченням в участі створення антисовєцького угрупування. Слідство його характеризувало як одного із «ватажків, які надто сміливо і зухвало керували групою ксьондзів». На допитах поводився мужньо.

27 травня 1933 засуджений до одного року штрафного ізолятора. Однак вже у вересні 1933 був звільнений і висланий до Литви у рамках обміну політичними в'язнями.

Опинившись на волі, відвідав Рим, де отримав аудієнцію з Папою Пієм XI. Служив у Каунаській єпархії. Потім єпископом Кайдядорським — керував єпархією у роки Другої світової війни.

18 грудня 1946 — арештований окупаційною більшовицькою адміністрацією. Звинувачений у закликах до повалення більшовицького режиму. Рік перебував у підвалах КГБ у Вільнюсі.

27 вересня 1947 засуджений до семи років позбавлення волі з ураженням громадянських прав. Відбував покарання у Сіблагу, у 1948 у Владимирі.

У 1953 як інвалід ніби то звільнений і розміщений у будинку інвалідів в Зубово (Мордовія), хоча знаходився під пильним спостереженням. 5 травня 1956 — отримав можливість повернутися до Литви, але йому заборонили керувати єпархією і змусили жити в ізоляції у Шедуві. Не дивлячись на це, він у 1957 потаємно здійснив хіротонію в єпископи Винцентаса Сладкявічуса, який пізніше став другим литовським кардиналом. 9 лютого 1962 Папа Іван XXIII звів єпископа Матульоніса у сан архієпископа.

Помер 20 серпня 1962 року.

НагородиРедагувати

Пам'ять про архієпископаРедагувати

Похований у катедральному соборі Кайшядориса. У 1990 почався його беатифікаційний процес, беатифікація відбулася 25 червня 2017 у Вільнюсі на майдані поруч за катедральним собором[4] У 1994 бюст архієпископа Мутульоніса був встановлений у катедральному соборі Вильнюса.

ПриміткиРедагувати

  1. Станислав Козлов-Струтинский, Павел Парфентьев. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-98974-014-7.
  2. Декрет Президента Литви від 7 червня 2006 № 648 (Інформація на офіційному сайті Президента Литви)(лит.)
  3. Декрет Президента Литви від 25 квітня 2003 № 58 (Інформація на офіційному сайті Президента Литви)(лит.)
  4. gaudete.ru

ЛітератураРедагувати

  • Lietuvių dvasininkai kūrėjai. Kūriniai. Gyvenimai. Sudarytojas Ričardas Jakutis. Vilnius: UAB leidykla POLI, 2000. ISBN 9986-511-10-0. P. 650—651.(лит.)

ПосиланняРедагувати