Теодорос Рштуні
Теодорос Рштуні (590–656, Дамаск) — вірменський полководець і державний діяч. Вів боротьбу за незалежність Вірменії від Арабського халіфату. Призначений арабами верховним правителем Вірменії, Грузії і Албанії Кавказької.
Теодорос Рштуні | |
---|---|
Народився | 590 або невідомо[1] |
Помер |
656[2] або 654[1] Дамаск, Праведний халіфат[2] |
Діяльність | військовий керівник |
Титул | marzban of Armeniad[3], гахерец ішханd[3] і гахерец ішханd[3] |
Військове звання | Спарапет[1] |
Рід | Rshtunid |
Діти | unnamed Rechtounid[4][5] і Q105605095? |
Біографія Редагувати
Рік народження достеменно невідомий, більшість вважає 590 рік. У 639 році став провідним князем об'єднаної Вірменії і був ним до 643 року. У 641 році вірменський католікос Нерсес III звернувся до візантійського імператора Константа II з проханням офіційно визнати владу Теодороса Рштуні. Імператор призначив Теодороса спарапетом Вірменії і відправив йому на допомогу проти арабів візантійського полководця Прокопія з військом. У 643 році відбувся конфлікт між Теодоросом Рштуні і візантійським полководцем Прокопієм, в результаті військо було розділено на дві частини. Теодорос Рштуні здобув перемогу над арабами, а візантійці зазнали поразки. Розлючені цим, візантійці організували змову, в результаті якої Теодорос Рштуні був заарештований і відправлений у Константинополь.
У 646 році Теодорос Рштуні знову став ішханом (князем) Вірменії і був ним до 653 року. У 650 році розпочалося нове вторгнення арабів у Вірменію. Арабські загони спустошили Васпуракан і Айрарат. Незабаром Теодорос Рштуні здобув значну перемогу над арабами в Васпуракане. У 652 році Рштуні визнав залежність від арабського халіфату, натомість отримавши від арабів пост верховного правителя Вірменії, Грузії та Албанії Кавказької.
Феодальна міжусобиця, що спалахнула у Вірменії, послужила приводом для нового вторгнення арабських військ у Вірменію в 654 році. Рштуні був полонений і з 2 тисячами заручниками відправлений у Сирію, де і помер в Дамаску в 656 році.
Примітки Редагувати
- ↑ а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 4. — С. 172.
- ↑ а б (unspecified title) — С. 304.
- ↑ а б в Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 507.
- ↑ Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 332.
- ↑ Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 138 et 141. — ISBN 978-2-7018-0226-8
Джерела Редагувати
- Енциклопедія сайту «Кавказький вузол» (рос.)
- Mark Whittow, «The Making of Byzantium, 600—1025», University of California Press, 1996 (англ.)
- Britannica: The Mamikonians and Bagratids (англ.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |