Вікіпедія

Теміргалі Нуртазін

Теміргалі Нуртазін (каз. Темірғали Төлемісұлы Нұртазин; 16 грудня [29 грудня] 1879(18791229), Курганський повіт, Тобольська губернія — 10 квітня 1977, Алмати) — казахський радянський літературознавець, письменник, літературний критик, перекладач. Доктор філологічних наук (1963). Професор.

Теміргалі Нуртазін
Народився 16 (29) грудня 1907
Kurgansky Uyezdd, Тобольська губернія, Російська імперія
Помер 10 квітня 1977(1977-04-10) (69 років)
Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність письменник, поет, літературний критик
Alma mater Ленінградський державний інститут журналістики імені Вацлава Воровськогоd
Заклад Казахський національний педагогічний університет
Мова творів казахська
Партія КПРС

Біографія ред.

Народився у сім'ї робітника олійного заводу на займанщині Ф. К. Соколова Малочаусівської волості Курганського повіту Тобольської губернії (займанщина була розташована за 10 верст від міста Курган), нині місто — адміністративний центр Курганської області[1][2].

Разом із батьком працював на олійних заводах.

З 1916 до 1925 року навчався спочатку у татарському медресе, а потім у середній школі Кургана. У 1920 році померла мати, а у 1923 році — батько[3].

Переїхав Тонкерейський район Північноказахстанської області, у 1927—1929 роках працював учителем, потім головою колгоспу «Жанатурмыс» Тонкерейського району[4].

У 1930 році вступив до Петропавлівського педагогічного технікуму.

З 1930 року член ВКП(б), яку у 1952 році перейменували на КПРС[5].

У 1932 році його обрали членом бюро Петропавлівського міськкому ВКП(б).

У 1933 році вступив й у 1936 році закінчив Комуністичний інститут журналістики ім. В. В. Воровського у місті Ленінград.

У 1936 році працював редактором карагандинської обласної газети «Карағанды пролетариаты», у 1937 році очолив Казахський академічний театр драми імені М. Ауезова (Алмати).

Теміргалі Нуртазін піддав жорсткій критиці одну з книг Абдільди Тажибаєва. Пізніше його спіймали як небезпечний елемент[6].

28 серпня 1937 року НКВС Казахської РСР заарештував Нуртазін. Засуджено Військовою колегією Верховного суду СРСР 1 березня 1938 року за статтями 58-8, 58-11 КК РРФСР до 10 років ВТТ. У 1942 році звільнений.

З 1943 року викладав у Педагогічного інституту імені Абая та Казахського держуніверситету ім. С. Кірова.

З 1945 року член Спілки письменників СРСР.

Реабілітовано 13 серпня 1955 року Прокуратурою ТуркВО за відсутністю складу злочину.

У 1963 році став доктором філологічних наук, тема дисертації — доповідь за книгою «Письменник і життя».

Помер 10 квітня 1977 року у місті Алмати Казахської РСР, нині місто республіканського значення Республіки Казахстан.

Наукова та творча діяльність ред.

Перша збірка поезій «Машиніст» вийшла у 1932 році. З 1943 року займався літературною критикою. Писав казахською та російською мовами.

Автор оповідань, повістей і нарисів про сучасність.

Вибіркові твори ред.

Проза ред.

  • Нуртазин Т. Испытание / пер. с каз. авт и З. Николаевой. Илл. Б.А. Шляпугин. — М. : Сов. писатель, 1969. — 247 с. — 30000 прим.[7]
  • Нуртазин Т. Испытание / пер. с каз. З. Николаевой. — Алма-Ата : Жазушы, 1972. — 224 с. — 100000 прим.[8]
  • «Мурат» («Випробування»), 1958
  • «Адам бекерге жасамайды» («Людина живе недарма»), 1967
  • «Ауыл тынысы», 1973 та ін.

Літературознавчі праці ред.

  • «Письменник і життя» (лікарська дисертація, 1960)
  • Нуртазин Т. О творчестве С.М. Муканова. — Алма-Ата : Казах. гос. изд. худож. лит, 1951. — 338 с. — 10000 прим.[9]
  • Нуртазин Т. Сабит Муканов (Библиогр. очерк). — Алма-Ата : Казахстан, 1958. — 26 с. — 1000 прим.[10]
  • Нуртазин Т. Сабит Муканов (Критико-биогр. очерк). — Алма-Ата : Казгослитиздат, 1958. — 200 с. — 6000 прим.[11]
  • Нуртазин Т., Суюншадиев Х.Ж. Беимбет Майлин Указатель литературы / Ред. А.А. Кобычевой и Б. Нухупбековой. — Алма-Ата, 1968. — 181 с.[12]
  • «Народний письменник» («Хали жазушыси», 1960),
  • «Думки про майстерність» (збірник критичних статей, «Шеберлік трали ойлар», 1968) та ін.

У 1966 році вийшла друком велика монографія Т. Нуртазіна про життя та творчість одного із зачинателів казахської радянської літератури Беімбета Майліна.

У перекладі Т. Нуртазіна казахською мовою видано роман А. Авдєєнко «Я люблю», повість М. Гоголя «Тарас Бульба», однотомник обраних статей В. Бєлінського, нариси та «Нравы Растеряевой улицы» Г. Успенського, з казахської російською переклав першу книгу роману М. Ауезова «Абай» (у співавт.).

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ ТЕМИРГАЛИ НУРТАЗИН. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  2. ↑ Жертвы политического террора в СССР. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2015.
  3. ↑ Нұртазин және Мұқановтану ілімі мәселелері.
  4. ↑ Нуртазин Темиргали. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  5. ↑ НУРТА́ЗИН, Темиргали. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  6. ↑ 30.03.2017. Бағашар Тұрсынбайұлы. Сын керуені, ой серуені. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  7. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
  8. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
  9. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
  10. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
  11. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург
  12. ↑ Российская национальная библиотека, Санкт-Петербург

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теміргалі_Нуртазін&oldid=39135112