Тахіриди
Тахіриди (перс. سلسلهی طاهریان) — династія перського походження[1][2], що між 821 та 873 роками правила провінцією Хорасан Аббасидського халіфату, а також Багдадом з 820 по 891 рік. Засновником династії був Тахір ібн Гусейн, полководець халіфа аль-Мамуна. Столиця Хорасану спочатку була в Мерві, але потім змістилася в Нішапур. Хоча Хорасан залишався частиною Аббасидського халіфату, Тахіриди правили в ньому практично незалежно[3].
Тахіриди | |
Дата створення / заснування |
821 ![]() |
---|---|
Офіційна мова |
перська ![]() |
Столиця |
Мерв і Нішапур ![]() |
Час/дата припинення існування |
873 ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
873 року Тахіриди поступилися правлінням Саффаридам. Тахіриди продовжували виконувати обов'язки управителів Багдада до 891 року.
Примітки
ред.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |