Вікіпедія

Тахіриди

Тахіриди (перс. سلسله‏ی طاهریان) — династія перського походження[1][2], що між 821 та 873 роками правила провінцією Хорасан Аббасидського халіфату, а також Багдадом з 820 по 891 рік. Засновником династії був Тахір ібн Гусейн, полководець халіфа аль-Мамуна. Столиця Хорасану спочатку була в Мерві, але потім змістилася в Нішапур. Хоча Хорасан залишався частиною Аббасидського халіфату, Тахіриди правили в ньому практично незалежно[3].

Тахіриди
Дата створення / заснування 821 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова перська Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця Мерв і Нішапур Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування 873 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа розташування
CMNS: Тахіриди у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

873 року Тахіриди поступилися правлінням Саффаридам. Тахіриди продовжували виконувати обов'язки управителів Багдада до 891 року.

Примітки

ред.
  1. ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
  2. ↑ Sectarian and national movements in Iran, Khurasan and Transoxanial during Umayyad in early Abbasid times, F. Daftary, History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV, 57.
  3. ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 90.


  Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тахіриди&oldid=45110476