Тарудант
Тарудант (араб. تارودانت, трансліт. Tarudant, [taːruːdaːnt]; таш. ⵜⴰⵔⵓⴷⴰⵏⵜ ) — місто в Сусі, на південному заході Марокко. Тарудант лежить на схід від Агадіра по дорозі до Варзазата і на південь від Марракеша. Нині це невелике ринкове й туристичне місце[4][5].
Тарудант | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
30°28′16″ пн. ш. 8°52′40″ зх. д. / 30.4711° пн. ш. 8.8778° зх. д. | ||||
Країна | Марокко | |||
Адмінодиниця | Тарудант[d] | |||
Столиця для | Тарудант[d] (провінція Марокко) | |||
Населення | 80 149 осіб (2014)[1][2] | |||
Висота НРМ | 240 ± 1 м | |||
Назва мешканців | араб. روداني | |||
Часовий пояс | UTC+0[3] і UTC+1[3] | |||
GeoNames | 2529649 | |||
OSM | ↑1712796 ·R (Тарудант) | |||
Поштові індекси | 83000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | int.taroudannt.ma | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Тарудант у Вікісховищі |
Історія
ред.Альморавіди зайняли місто в 1056 році[4]. У середині XV століття Бану Зайдан, родина, яка пізніше заснувала династію Саадитів, оселилася поблизу Таруданта в поселенні під назвою Тідсі, резиденцією першого лідера династії, аль-Каїма[en], до 1513 року[6][7][8]. Згідно з марокканськими ЗМІ, нинішній план міських стін датується XVI століттям[5].
У XVII столітті Тарудант був базою Сіді Ях'я, місцевого вождя, який успішно допомагав саадитському султану Мулаю Зайдану у війні проти Абі Махаллі[en], повстанця, який захопив Марракеш[9].
Місто зазнало економічного занепаду після закриття порту Агадір для торговельних суден у 1760 році[9]. Наприкінці XIX століття султан Хасан I встановив більш надійний контроль над містом. На початку XX століття місто знову чинило опір державній владі, поки каїд Тайєб аль-Ґундафі не відновив порядок у 1903 році[9]. Коли у 1912 році Франція почала нав'язувати Марокко свій протекторат, Ахмед аль-Хіба[en] використовував Тарудант як столицю, чинячи опір французам. Французи встановили контроль над містом лише у 1917 році[9].
Історично в Таруданті існувала єврейська громада, яка, як вважають, виникла в XI столітті. Євреї становили 10 % населення міста і займалися переважно караванною торгівлею[10]. Мойсей бен Маймон Альбас[en], видатний єврейський кабаліст, був родом з Таруданта[11].
Клімат
ред.11 серпня 2023 року була зареєстрована максимальна температура 48,0 °C.
Економіка
ред.Нині Тарудант — відоме ринкове місто з базаром біля кожної з двох головних площ — Ассараг і Талмоклате. Також є щотижневий базар за стінами міста, поблизу майбутнього університетського району[4].
Визначні місця
ред.Медина (історичний квартал) Таруданта класифікується як пам'ятка національної культурної спадщини Марокко[12]. Її історичні міські стіни мають довжину близько 6[4] або 8 кілометрів[5], оточені бастіонами й розділені дев'ятьма воротами, які досі використовуються[4].
Персоналії
ред.- Сана Акруд[en] (нар. 1980), актриса, режисерка, сценаристка, кінопродюсерка
- Мойсей бен Маймон Альбас[en] (XVI ст.), кабаліст
- Ахмед Султан[en], співак
Примітки
ред.- ↑ а б в 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
- ↑ http://rgph2014.hcp.ma/file/166326/
- ↑ а б http://www.worldtimezone.com/time-africa24.php
- ↑ а б в г д Morocco. Eyewitness Travel Guides, Dorling Kindersley. 2006. с. 288.
- ↑ а б в Marrakech's Taroudant: A Small Town Full of History and Charm. Morocco World News. 27 жовтня 2018. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Deverdun, Gaston (1959). Marrakech: Des origines à 1912 (фр.). Rabat: Éditions Techniques Nord-Africaines. с. 350.
- ↑ Abun-Nasr, Jamil (1987). A history of the Maghrib in the Islamic period (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. с. 210. ISBN 0-521-33767-4.
- ↑ Boum, Aomar; Park, Thomas K. (2016). Sa'dian dynasty. Historical Dictionary of Morocco (англ.). Rowman & Littlefield. с. 432. ISBN 978-1-4422-6297-3.
- ↑ а б в г Boum, Aomar; Park, Thomas K. (2016). Taroudant. Historical Dictionary of Morocco (англ.). Rowman & Littlefield. с. 458. ISBN 978-1-4422-6297-3.
- ↑ Discover Morocco’s Berber Jewish Past. The Times of Israel. Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Albaz, Moses Ben Maimon. Encyclopedia.com. Процитовано 18 червня 2024.
- ↑ Médina de Taroudannt. Inventaire du patrimoine culturel du Maroc (фр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019. [Архівовано 2018-11-22 у Wayback Machine.]