Альмораві́ди, берберська династія 10561147, заснована пророком Абдулою ібн Ясіном, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. Альморавіди прийшли із Сахари і в 11 столітті заклали основи імперії, що поширилася на всю територію Марокко і частину Алжиру; їхньою столицею було місто Марракеш. У 1086 вони на чолі із Юсуфом ібн Ташфіном перемогли Альфонса VI Кастильського і зайняли частину Іспанії. Пізніше були скинуті Альмохадами.

Альморавіди
Дата створення / заснування 1040
Зображення
Посада керівника організації Almoravid emird
Офіційна мова Берберські мови
Континент Африка і Європа
Країна  Алжир,  Марокко, Аль-Андалус і Мавританія
Столиця Azouguid, Марракеш і Azouguid
Форма правління монархія
Валюта динар
Наступник Альмохади[d]
Замінений на Альмохади[d]
На заміну taifa (first period)d, Гранадська тайфа і Taifa of Ceuta (1061-1084)d
Мова комунікації мосарабська мова, Берберські мови і арабська
Час/дата припинення існування 1147
Мапа розташування
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Альморавіди у Вікісховищі
Мапа володінь Альморавідів на 1120 рік

Держава Альморавідів склалася на руїнах Кордовського халіфату і включала територію сучасних Марокко, Алжиру та Андалузії (Піренейський півострів). Альморавіди жорстоко утискували підкорені народи, визискували населення. Династія Альморавідів знищена народним повстанням.

Література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альморавіди