Альморавіди
Альмораві́ди, берберська династія 1056—1147, заснована пророком Абдулою ібн Ясіном, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. Альморавіди прийшли із Сахари і в 11 столітті заклали основи імперії, що поширилася на всю територію Марокко і частину Алжиру; їхньою столицею було місто Марракеш. У 1086 вони на чолі із Юсуфом ібн Ташфіном перемогли Альфонса VI Кастильського і зайняли частину Іспанії. Пізніше були скинуті Альмохадами.
| Альморавіди | |
  | |
| Дата створення / заснування |
1040 |
|---|---|
_exterior.jpg) | |
| Посада керівника організації |
Almoravid emird |
| Офіційна мова |
Берберські мови |
| Континент |
Африка |
| Країна |
 Алжир ,  Марокко , Аль-Андалус і Мавританія |
| Столиця |
Azouguid , Aghmatd і Марракеш |
| Форма правління |
монархія |
| Валюта |
динар |
| Наступник |
Альмохади[d] |
| Замінений на |
Альмохади[d] |
| На заміну |
taifa (first period)d , Гранадська тайфа , Taifa of Ceuta (1061-1084)d і Lordship of Valenciad |
| Мова комунікації |
мосарабська мова , Берберські мови і арабська |
| Час/дата припинення існування |
1147 |
 | |
 Альморавіди у Вікісховищі | |
Держава Альморавідів склалася на руїнах Кордовського халіфату і включала територію сучасних Марокко, Алжиру та Андалузії (Піренейський півострів). Альморавіди жорстоко утискували підкорені народи, визискували населення. Династія Альморавідів знищена народним повстанням.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.- Альморавіди // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альморавіди