Тарба Іван Костянтинович

Іван Костянтинович Тарба (21 березня 1921(19210321), село Беслахуба, тепер Очамчирський район, Абхазія, Грузія — 21 січня 1994, місто Сухумі, Абхазія, Грузія) — абхазький радянський письменник, поет; міністр освіти Абхазької РСР. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Тарба Іван Костянтинович
Народився	21 березня 1921(1921-03-21) Баслахуська сільська адміністрація, Очамчирський район, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська РСР
Помер	21 січня 1994(1994-01-21) (72 роки) Сухумі, Грузія
Країна	СРСР
Діяльність	письменник, поет
Мова творів	абхазька
Роки активності	з 1937
Жанр	поезія і проза
У шлюбі з	Q88089569?
Нагороди
Тарба Іван Костянтинович у Вікісховищі

Життєпис

У 1930-ті роки розпочав журналістську діяльність, з 1937 по 1941 рік працював відповідальним секретарем редакції очамчирської районної газети «Більшовицький шлях». З 1941 року — завідувач відділу редакції абхазької обласної газети «Апсни Капш» (Червона Абхазія), кореспондент абхазької обласної газети «Радянська Абхазія».

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1943 року працював інструктором Абхазького обласного комітету КП(б) Грузії. Потім навчався в партійній школі при ЦК КП(б) Грузії.

Після закінчення партійної школи — відповідальний секретар Абхазького відділення Спілки радянських письменників Грузії.

У 1947 році закінчив Сухумський державний педагогічний інститут імені О. М. Горького.

У 1953—1954 роках — міністр освіти Абхазької АРСР.

З 1954 року — секретар Абхазького обласного комітету КП Грузії.

У 1958 році обраний головою Абхазького відділення Спілки радянських письменників Грузії.

Помер 21 січня 1994 року в Сухумі. Похований у Пантеоні письменників та громадських діячів Абхазії.

Нагороди та відзнаки

• орден Трудового Червоного Прапора (2.04.1966)
• орден Дружби народів (20.03.1981)
• орден «Знак Пошани» (14.05.1971)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медалі
• лауреат Державної премії Абхазької АРСР імені Д. І. Гуліа,
• лауреат премії ЦК Компартії Грузії і Ради міністрів Грузинської РСР

Бібліографія

Перший вірш Тарби було надруковано в 1937 році. Автор кількох романів та збірок поезії. Твори письменника було перекладено мовами народів СРСР.

• З перших днів. 1953.
• Про друзів-товаришів. 1957.
• Відоме ім'я: роман. 1963, (рос. переклад 1964)
• Сонце встає у нас: роман. 1968, (рос. переклад 1970)
• Випробування. 1969.
• Очі моєї матері: роман. 1979.
• Вірші та поеми. Москва, 1959;
• Весняний сніг. Сухумі, 1970;
• Книга пісень. Москва, 1973;
• Я зустрічаю сонце. Вірші. Москва, 1973;
• Дорога, якої немає кінця: Вірші. 1976;
• Вершини відгукнуться луною. 1977;
• Ранковий промінь. Вірші. 1980.
• Зібрання творів Иалкаау иьымтакуа. т. 1-3, Akya, 1971-73; (З перших днів, Москва, 1953: Про друзів-товаришів, Москва, 1957; Випробування, Москва, 1968);
• Вибрані твори у двох томах. Т. I. Вірші; Поеми. Т. ІІ. Сонце встає у нас: Роман. Москва: Художня література, 1981.

Джерела

• Тарба Іван // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 36.
• газета «Заря Востока» (Тбилиси), 14.02.1954 (рос.)