Відкрити головне меню

Лео́нтій Тарасе́вич (1650 — † близько 1703) — український [1]гравер-мідеритник й офортист школи Олександра Тарасевича кінця 17 — початку 18 ст.

Тарасевич Леонтій
Народився 1650
Україна
Помер не раніше 1704
Україна
Діяльність художник, графік

Докиївський періодРедагувати

Тарасевич навчався у майстерні братів Б. і Ф. Кіліянів в Аугсбурзі, працював у Вільні, Чернігові, звідки їздив 1688 — 1689 до Москви (портрети царівни Софії і Ф. Шакловитого), й (з 1695) у Києві. За докиївського періоду створив: гербові композиції на заголовних сторінок або фронтиспісах книг, призначених знатним шляхетським родинам Литви і Польщі (Тарасевич мав значний вплив на віленську графічну геральдику); ілюстрації до панегіриків вітальних брошур на пошану військових і культурно-освітніх діячів: єп. О. Котовича (1685), київського митрополита Варлаама Ясинського (1688), каноніка С. Боглевського (1691) — всі у стилі бароко; майстерно виконав заголовок віленського «Летургікону» (1692), поєднавши архітектурні елементи з рослинними; портрети: єпископа К. Бжостовського, єпископа Б. Корвіна-Гонсевського, стадюсти Г. Землі, кн. Г. Радзівілла та ін.

Київський періодРедагувати

За київського періоду Тарасевич виконав ряд ілюстрацій до привітальних видань на пошану Сильвестра Крайського, Федора Захаревського і Бориса Шеремети (Шереметьєва), на яких у 5 мідеритах виступають у синтезі різні жанри граверського мистецтва: портрети, геральдичні, алегоричні й символічні композиції (тут Тарасевич уперше застосував двобічний друк: у заголовку і фронтиспісу).

Комплексний підхід в оформленні книг Тарасевич застосував, ілюструючи «Києво-Печерський Патерик» (1702): 46 мідеритів, які згодом були зразком для наслідування; їх копіювали і перевидавали до 1902. На початку 18 ст. Тарасевич оздобив заголовні сторінки «Псалтиря» (1702 і 1705), «Тріодь Цвітну» (1702), «Євангеліє» (9 ілюстрацій і заголовок, 1703), «Новий Заповіт» (20 ілюстрацій і заголовок), рамку до заголовку мініятюрного «Псалтиря» (1703) та виконав ряд станкових гравюр. До гравюр Тарасевич впровадив сучасний йому типаж, одяг, архітектурні зображення, пейзажні фраґменти тощо.

ПриміткиРедагувати

  1. Энциклопедическій словарь. Томъ XXXIIА. Тай — Термиты. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типографія Акц. Общ. Брокгаузъ—Ефрон, 1901.— С. 628.

ДжерелаРедагувати

  • Тарасевич Леонтій
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Ровинский Д. Подробный словарь граверов XVI — XXIX вв., 2 т. П. 1895;
  • Попов П. Матеріали до словника укр. граверів. К. 1926 і Додаток, І. К. 1927;
  • Степовик Д. Леонтій Тарасевич у Вільно. Ж. Образотворче Мистецтво, ч. 4. К. 1971;
  • Степовик Д. Олександр Тарасевич. К. 1975.
  • Ковпаненко Н. Г. Тарасевич Леонтій // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 29 — 30.
  • Степовик Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. — К., 1986.
  • Степовик Д. В. Українська гравюра бароко. — К., 2013.
  • Фоменко В. М. Видання "Києво-Печерського Патерика 1661 і 1702 рр. та їх ілюстратори. — К., 1990.
  • Цинковська І., Юхимець Г. Житійні сюжети в ілюстраціях Леонтія тарасевича до Києво-Печерського Патерика // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2010. — Вип. 28.

ПосиланняРедагувати