Таран Анатолій Васильович

Таран Анатолій Васильович
Taran.png
Народився 5 липня 1940(1940-07-05)
Миропілля
Помер 21 березня 1995(1995-03-21) (54 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, журналіст
Alma mater Львівське вище військово-політичне училище
Мова творів українська
Роки активності 1963-1995
Жанр поезія
Magnum opus «Невтрачена мить»

Таран Анатолій Васильович (нар. 5 липня 1940, Миропілля — 21 березня 1995, Київ) — український поет, журналіст. Член Спілки письменників України з 1968 року.

БіографіяРедагувати

Народився 5 червня 1940 року в селі Миропіллі Краснопільского району Сумської області. В 1957 році закінчив середню школу в селі Будилці Лебединського району. Працював в редакції Лебединської районної газеті. У 1964 році закінчив факультет журналістики Львівського вищого військово-політичного училища. З 1964 року працював журналістом у військових газетах. На початку 1990-х років вів у газеті «Вечірній Київ» літературно-мистецьку сторінку. Був директором республіканського будинку літераторів. Редактор газети «Оболонь». Підполковник запасу. Видав 15 поетичних і прозових книжок.

 
Могила Анатолія Тарана

Мешкав у Києві. За нез'ясованих обставин помер 21 березня 1995 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Дружина — Таран Людмила, філолог; син Василь.

ТвориРедагувати

  • «Я — мільярдер», 1963
  • «Реальність», 1966
  • «Ранкова шибка», 1969
  • «Аеродром»,
  • «Квіти вогню»,
  • «Невтрачена мить»,
  • «Солдатске поле»,
  • «Ветерани фронтового дитинства»
  • «Твій прапор, Хрещатику» (документальна повість в співавторстві)

Література та посиланняРедагувати