Вікіпедія

Тарана Берк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Берк.

Тарана Берк (англ. Tarana Burke; нар. 12 вересня 1973) — американська активістка-правозахисниця, феміністка, засновниця руху «Me Too».

Тарана Берк
Tarana Burke
Народилася 12 вересня 1973(1973-09-12)[1] (50 років)
Бронкс, Нью-Йорк[2]
Країна  США
Діяльність мілітант, вчителька, знаменитість, феміністка
Галузь фемінізм, права жінок, активізм[3], community practiced[3], рівність статей[3] і сексуальне насильство[3]
Відома завдяки засновниця руху «Me Too»
Alma mater Алабамський державний університетd[4] і Обернський університет[4]
Знання мов англійська[3]
Заклад мистецька святиняd[4]
Членство Girls for Gender Equityd і Silence Breakersd
Роки активності 2003 — тепер. час
Magnum opus MeToo[4]
Нагороди
Сайт metoomvmt.org

Біографія ред.

Тарана Берк народилася 12 вересня 1973 року у Бронксі. Ще у підлітковому віці почала працювати над покращенням життя молодих дівчат, які живуть у маргінальних громадах.[5] Відвідувала Алабамський державний університет, згодом перевелася і закінчила Обернський університет. Під час навчання організовувала акції проти соціальної та расової нерівності.

Наприкінці 1990-х років, після закінчення університету, переїхала в Сельму, штат Алабама, де працювала з потерпілими від сексуального насильства. У 2003 році Берк заснувала неприбуткову організацію «Just Be», яка допомагала дівчатам 12-18 років.[6][7][8]

У 2006 році Берк заснувала рух «Me Too» для підвищення обізнаності про поширеність сексуального насильства та нападів у суспільстві.[9][10]

У 2008 році переїхала до Філадельфії і працювала у різних некомерційних правозахисних організаціях.

2017 року набув популярності хештег «#MeToo» після справи про сексуальне насильство Гарві Вайнштейна. Акторка Алісса Мілано закликала жінок поширювати в інтернеті, якщо вони зіткнулися з сексуальними домаганнями чи насиллям.[11] Журнал «Тайм» назвав Берк, серед групи інших видатних активісток, що отримали назву «Порушниці тиші», «Людиною 2017 року».[12]

У 2018 році Тарана Берк нагороджена премією Ріденаура за мужність, яка вручається людям[13], які демонструють відвагу у захисті суспільних інтересів та пристрасне прагнення до соціальної справедливості.[14][15]

Наразі Берк є старшим директором організації «Дівчата за гендерну рівність».[16] Берк організовує семінари, спрямовані на покращення політики в школах, на робочих місцях і в місцях відправлення культу, а також зосереджується на тому, щоб допомогти жертвам не звинувачувати себе в сексуальному насильстві. Берк відвідує публічні виступи по всій країні. Нещодавно Берк і Мервін Маркано з компанії Field/House Productions уклали угоду зі студією CBS.[17] 2021 року вийшли друком дві книги Берк: «Ти — найкраще, що в тебе є: вразливість, стійкість до сорому та досвід чорношкірих» (у співавторстві з Брене Браун для Random House, квітень 2021 року)[18] та "Непов'язані: Моя історія звільнення та народження руху «Я теж» (Flatiron Books, вересень 2021 р.).[19]

Активізм ред.

Дівчата за гендерну рівність ред.

Берк — старша директорка організації «Дівчата за гендерну рівність» у Брукліні, яка прагне допомогти молодим кольоровим жінкам підвищити свій загальний розвиток за допомогою різноманітних програм та занять.[20][21]

Just Be Inc. ред.

У 1997 році Берк познайомилася з дівчиною на ім'я Небеса в Алабамі, яка розповіла їй про сексуальне насильство з боку хлопця її матері. Вона каже, що не знала, що відповісти, і більше ніколи не бачила дівчину. Вона каже, що шкодує, що не сказала «я теж».[22] Берк каже, що прийшла до переконання, що дівчаткам потрібна «інша увага», ніж їхнім одноліткам-чоловікам. Цей та інші інциденти спонукали Берк заснувати Just Be Inc. — організацію, яка сприяє благополуччю молодих представниць жіночих меншин у віці 12-18 років. У 2006 році вона створила сторінку на Myspace. Just Be Inc. отримала свій перший грант у 2007 році.[23]

Рух MeToo ред.

У 2006 році Берк заснувала рух MeToo і почала використовувати фразу "Я теж", щоб підвищити обізнаність про поширеність сексуального насильства в суспільстві.[24][25]

Фраза "Я теж" перетворилася на ширший рух після того, як у 2017 році після звинувачень Харві Вайнштейна у сексуальному насильстві з'явився хештег #MeToo. У жовтні 2017 року актриса Алісса Мілано закликала жінок говорити "Я теж", якщо вони зазнали сексуальних домагань або нападу, і хештег став популярним. Мілано швидко визнала, що Берк раніше використовував цю фразу в Twitter, написавши: "Я щойно дізналася про більш ранній рух #MeToo, і історія його виникнення в рівній мірі розбиває серце і надихає". Берк підтримує хештег #MeToo.

Журнал Time назвав Берк, разом з групою інших видатних жінок-активісток, яких називають "порушницями мовчання", Людиною року за версією Time у 2017 році. Вона виступала з промовами в Університеті Брауна в лютому 2018 року та в Єпископальній церкві Голгофи (Піттсбург) про коріння руху. Гарвардський університет також опублікував тематичне дослідження про Берк у 2020 році.[26]

У 2021 році Берк опублікувала мемуари, що описують зв'язок її активізму з досвідом спілкування з лідерами руху за громадянські права, під назвою: Unbound: Моя історія звільнення та народження руху "Я теж".[27][28]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.blackpast.org/african-american-history/burke-tarana-1973/
  2. ↑ Alexander K. L. Tarana Burke
  3. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  4. ↑ а б в г Lean'tin L. Bracks African American Almanac: 400 years of black excellence — 2nd — Visible Ink Press, 2024. — ISBN 978-1-57859-780-2
  5. ↑ Wellington, Elizabeth (23 жовтня 2017). Tarana Burke: Me Too movement can't end with a hashtag. Philly.com. Процитовано 30 квітня 2018.
  6. ↑ Alberski, Ania. Former Phila. activist Tarana Burke among the 'Silence Breakers' honored by Time Magazine. The DP (en-us) . Процитовано 30 квітня 2018.
  7. ↑ Wellington, Elizabeth (23 жовтня 2017). Tarana Burke: Me Too movement can't end with a hashtag. Philly.com. Процитовано 30 квітня 2018.
  8. ↑ justbeinc (англ.). Процитовано 30 квітня 2018.
  9. ↑ Tarana Burke. Biography (en-us) . Процитовано 30 квітня 2018.
  10. ↑ Garcia, Sandra E. (20 жовтня 2017). The Woman Who Created #MeToo Long Before Hashtags. The New York Times.
  11. ↑ Burke, Tarana (10 лютого 2018). Founder of #MeToo Movement Talk (Промова). American University. {{cite speech}}: Проігноровано невідомий параметр |event= (довідка)
  12. ↑ The woman behind the #MeToo movement on why she would never meet with Trump. Business Insider (англ.). Процитовано 28 грудня 2017.
  13. ↑ Golden Globes 2018: How to Support the Activists' Causes. Allure. 8 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  14. ↑ Truth-Telling at the 15th Ridenhour Prizes | Whistleblower Protection Blog. Whistleblower Protection Blog (амер.). 25 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  15. ↑ The Ridenhour Courage Prize for 2018: Tarana Burke. www.ridenhour.org. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 3 серпня 2023.
  16. ↑ Girls for Gender Equity. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 3 серпня 2023.
  17. ↑ Tarana J. Burke and Mervyn Marcano Ink CBS Studios Overall Deal. The Hollywood Reporter (англ.). 6 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  18. ↑ You Are Your Best Thing: 9780593243626 | PenguinRandomHouse.com: Books. PenguinRandomhouse.com (амер.). Процитовано 9 квітня 2021.
  19. ↑ Unbound: My Story of Liberation and the Birth of the Me Too Movement. brookline booksmith (англ.). Процитовано 9 квітня 2021.
  20. ↑ Girls for Gender Equity (амер.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 5 січня 2018.
  21. ↑ 'Silence Breakers' Like GGE's Tarana Burke named TIME Person of the Year. Girls for Gender Equity (амер.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 5 січня 2018.
  22. ↑ Just Be Organization: Our Board. Just Be Inc. Процитовано 2 травня 2019.
  23. ↑ justbeinc. Justbeinc.wixsite.com. Процитовано 28 листопада 2017.
  24. ↑ Tarana Burke. Biography (en-us) . Процитовано 30 квітня 2018.
  25. ↑ Garcia, Sandra E. (20 жовтня 2017). The Woman Who Created #MeToo Long Before Hashtags. The New York Times.
  26. ↑ Leading with Empathy: Tarana Burke and the Making of the Me Too Movement.
  27. ↑ Kantor, Jodi (10 вересня 2021). The Surprising Origins of #MeToo. New York Times. Процитовано 22 жовтня 2021.
  28. ↑ Burke, Tarana (14 вересня 2021). Unbound by Tarana Burke — Flatiron Books. ISBN 9781250621733.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарана_Берк&oldid=40631771