Тараклія (місто)

місто в Молдові
(Перенаправлено з Тараклія)


Тараклі́я (рум. Taraclia) — місто на півдні Молдови, адміністративний центр Тараклійського району. Населення — переважно болгари.

Місто Тараклія
рум. Taraclia
Герб Прапор
Основні дані
45°54′ пн. ш. 28°41′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 28.683° сх. д. / 45.900; 28.683Координати: 45°54′ пн. ш. 28°41′ сх. д. / 45.900° пн. ш. 28.683° сх. д. / 45.900; 28.683
Країна Молдова Молдова
Район Тараклійський район
Комуна Тараклія
Перша згадка 1813[2]
Населення 13 756 осіб (2004, перепис[1])
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
7400-7402
Телефонний код +373-294
Висота над р.м. 75 м
Водойма Балка Тараклія
Міста-побратими Нова Загора, Сливен, Аксаково
Відстань
Найближча залізнична станція Тараклія
До районного центру
До Кишинева
 — фізична 126 км
Місцева влада
Вебсторінка taraclia.md
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 617270
Freebase /m/03nqlt
Карта
Тараклія. Карта розташування: Молдова
Тараклія
Тараклія
Тараклія (Молдова)
Мапа

CMNS: Тараклія у Вікісховищі

Неподалік від міста розташований пункт пропуску на кордоні з Україною Тараклія—Болград.

1 жовтня 2004 в місті відкрився Тараклійський державний університет.

Географія

ред.

Містом тече Балка Тараклія.

Населення

ред.
  • 13 758 (2004)
  • 13 756 (2006)
  • 15 006 (2010)

Історія

ред.

За даними 1859 року у болгарській колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 2425 осіб (1254 чоловічої статі та 1171 — жіночої), налічувалось 356 дворових господарств, існували православна церква та поштова станція[3].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії Кубейської волості мешкало 3352 особи, налічувалось 530 дворових господарства, існували православна церква, школа та 4 лавки[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5299 осіб (2698 чоловічої статі та 2601 — жіночої), з яких 5271 — православної віри[5].

Уродженці

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Національне бюро статистики Молдови
  2. Duminica I. Cu privire la formarea coloniei bulgare Taraclia, județul Akkerman. În: Archiva Moldaviae. Iași, 2013, Vol. V (151-165);
  3. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 297)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-6. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)