Танець недоумка

«Та́нець недóумка» — роман-фікшн Ілларіона Павлюка, опублікований у «Видавництві Старого Лева» 2019 року. Як й інші книги автора, написана російською. Переклад роману здійснив Ростислав Мельників. Присвячена батькові Ілларіона Павлюка.

«Танець недоумка»

Автор	Ілларіон Павлюк
Дизайн обкладинки	Назар Гайдучик
Серія	Художня проза
Жанр	Фікшн, психологійний трилер
Видавництво	«Видавництво Старого Лева»
Видано	2019 р.
Перекладач(і)	Ростислав Мельників
Сторінок	680
ISBN	978-617-679-720-3

Сюжет

Космічний біолог Гіль Гіршевич отримує неочікувану пропозицію роботи. Наукова експедиція в іншій галактиці вирішила би всі проблеми чоловіка: безробіття й безгрошів'я, негаразди в сім'ї, ризик прояву спадкової генетичної хвороби. Саме тому він погоджується й разом із сім'єю вирушає на далеку планету Іш-Чель.

Приватна військова компанія «Корпус конкістадорів» обіцяв учасникам експедиції шалену зарплатню, соцпакет і найголовніше — жодних ризиків. Та вже зовсім скоро Гіль зрозуміє, що екологічна система таємничої планети приховує безліч особливостей і небезпек. Чоловікові доводиться бігати, стріляти, переховуватися, боротися за рідних, обманювати, шукати відповіді на питання, втрачати й знаходити самого себе.

Жанр

За жанром «Танець недоумка» — психологійний трилер-фікшн. Багато поціновувачів і поціновувачок жанру фантастики розкритикували книгу. Проте як зазначив сам автор, фантастика в романі — декорація, «щоб людина повірила в переліт до іншої галактики». Основний акцент же Ілларіон Павлюк зробив на психологійному аспекті в книзі — проблемі оживання людських страхів.

	«Танець недоумка» — це психологічний триллер, бо я люблю копирсатися в тому, що приводить людей до певних вчинків. А вся історія з фантастикою, вона така… побіжна.
— Ілларіон Павлюк

Герої

Гіль Гіршевич — головний герой роману, космічний біолог. Софія Філоненко назвала його «засмикано-невротичним декадентом у скафандрі конкістадора».

Віра — дружина Гіля.

Ельза — дочка Гіля й Віри.

Ірма — біологиня, разом із Гілем досліджують таємниці Іш-Чель.

Ніколь Вандлик — офіцерка контролю на Іш-Чель. Це залізна леді, спеціалістка найвищого класу, майстерно стріляє, інколи жорстока й цинічна, проте розумна й прониклива жінка.

Екосистема планети Іш-Чель

На незвичайній планеті в іншій галактиці унікальна флора й фавна: смертожуки, лісові дияволи, полунична квітка тощо. Населити й оживити Іш-Чель Ілларіону Павлюку допоміг його друг-біолог Павло Новіков. Зокрема чоловік спеціалізувався на грибах. Саме професійний біолог консультував автора під час створення екосистеми планети.

Пилок

Досліджуючи планету, Гіль дізнається, що на ній існує речовина, що лікує будь-які хвороби, значно збільшує здатність організму до регенерації й може зробити людину практично безсмертною. Значна частина учасників експедиції починають вживати загадковий пилок, що викликає зрештою сильну залежність. Як згодом виявиться, ця речовина — дуже небезпечна.

Планетарна грибниця

Уся планета Іш-Чель — це один великий організм, який створює небезпечних істот. Ця грибниця оживляє найбільші людські страхи, поглинає померлих і перетворює їх на небезпечних маріонеток-химер.

	Коли читаєш твір, у якому оживають страхи, має бути зрозуміло, як усе відбувається. Головний герой книжки — біолог, тому він має знати, про що говорить, а інопланетний світ мусить бути для нього відкритим із погляду біології.
— Ілларіон Палюк, письменник: Для мене жанр — інструмент. Інтерв'ю з України

Рецепція

Софія Філоненко у своїй рецензії на книгу зауважує, що планетарний дискурс у романі — лише фон, за допомогою якого Ілларіон Павлюк окреслює низку філософсько-психологійних проблем:

• реальність і фантоми;
• дитячі травми;
• екзистенційні страхи;
• здатність особистості долати ворожі обставити й перевершувати саму себе.

Артур Дронь акцентує на одній із наскрізних тем книги — темі страху. Таємнича планета здатна породжувати найглибші страхи людини. Вони в романі паралізують мозок людини. У своїй рецензії Артур Дронь зауважує, що головний герой книги намагається «перетанцювати страх».

Світ страху, на думку Т. Гребенюк, у романі репрезентований за допомогою трьох речей:

• появи в тексті тератоморфних істот (або відхилень у звичній поведінці людей);
• маніпуляцій із минулим і потенційним майбутнім життям та здоров'ям героя і його близького оточення;
• зображення ескалації страхів, коли його провокує сама можливість жахливих подій.

Відгуки

	Це бойовик, це пригоди, це Гай Річі, Індіана Джонс, «Муха» і «Стар Трек», це «Матриця» і «Екзистенція». Коли ти думаєш, що вже знаєш, чим все закінчиться, а потім отримуєш порцію зламів сюжету, які спочатку руйнують твою версію протилежною, потім підтверджують її схожою, а тоді сюжет іде в якомусь третьому напрямку. Коли ти лягаєш спати і береш читати книгу «перед сном». А приходиш до тями о 4-й ранку від того, що заніміла шия і ти все ще читаєш. Раджу. Це — Фантастика! Хороша фантастика!
— Майкл Щур

	Ілларіон Павлюк зробив це знову: взявся за не надто популярний в українській літературі жанр (цього разу йдеться про наукову фантастику) — і створив у ньому книжку-подію, принагідно модифікувавши сам канон жанру.
— Михайло Бриних

Цитати

Я хочу побути на самоті. Ні. Ти хочеш закінчити розмову з самим собою, адже досі не вирішив.

Тиші не люблять ті, кому страшно наодинці зі своїми думками...

Страх — це кокаїн, — раптом зринає в пам’яті фраза, вимовлена голосом Вандлик. — І ти підсів, хлопче. Міцно підсів.

Страх — це кокаїн. Він робить глухим до аргументів розуму, і ти бачиш тільки те, що боїшся побачити.

Свою химеру можна вбити...

Нагороди

Роман увійшов до короткого списку в номінації «Книга року ВВС — 2019».