Танець життя

Танець життя (норв. Livets dans) — картина норвезького художника-експресіоніста Едварда Мунка, написана в 1899 - 1900 роках. Центральний твір в циклі «Фриз життя: поема про кохання, життя і смерть». З 1910 року знаходиться у Національній галереї в Осло.

Танець життя

норв. Livets dans
Творець:	Едвард Мунк
Час створення:	1899-1900
Висота:	125,0 см
Ширина:	191 см
Матеріал:	полотно
Техніка:	олія
Зберігається:	Осло
Музей:	Національна галерея
Танець життя у Вікісховищі

Опис

На картині зображене літнє свято: юнаки та дівчата танцюють парами на березі моря в місячну ніч (на картині впізнається реальне місце в Осґорстранні, де регулярно влаштовувалися танці). Серед святкуючих виділяються три жіночі постаті в сукнях символічних кольорів — білому, червоному і чорному. Дівчина в білому стоїть зліва, віддалік від тих, що танцюють, її рука тягнеться до квітки на високому стеблі. Жінка в червоному танцює з чоловіком, якому художник надав власні риси: вони зображені в самому центрі картини. Жінка в чорному стоїть біля правого краю картини: у неї, як і у дівчини в білому, нема партнера, і вона ревниво дивиться на танцюючих. Сюжетно така композиція перегукується з іншою картиною Мунка — «Трьома віками жінки» (відомої також як «Сфінкс»), якій в первинному варіанті «Фризу життя» призначалося місце, згодом зайняте «Танцем життя»: жінка на ній зображена в трьох іпостасях — як юна «незаймана» в білому, спокуслива оголена красуня і скорботна бліда фігура в траурному вбранні.

Джерела натхнення

Дослідники творчості Мунка припускають, що сюжет нової картини був підказаний Мунку п'єсою данського символіста Гельґе Роде «У вихорі вальсу». Сам художник стверджував, що в основу «Танцю життя» лягли спогади про його перше кохання, Міллі Таулов: «У центрі великої картини, написаної цього літа, я танцюю зі своїм першим коханням; ця картина — спогад про неї. Зліва білява дівчина з посмішкою безкарності тягнеться за квіткою кохання. Справа жінка в жалобі тривожно стежить за танцюючою парою. Вона виключена з веселощів — як був виключений і я, коли вони танцювали...» Біограф Мунка Атле Несс, однак, вважає, що великого впливу на зміст полотна повинні були надати відносини художника з Туллою Ларсен, які ще тривали на момент написання картини: жіночі фігури праворуч і ліворуч «кожна по-своєму... в деталях нагадують її портрет, написаний Мунком на початку їх відносин... Жінка в білому, що стоїть зліва — це "молода" Тулла, яка все ще сподівається за допомогою свого всепоглинаючого кохання виманити його назовні... Жінка в чорному, старша — це Тулла, яка визнала свою поразку».