Тангар чорнощокий
| Тангар чорнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Schistochlamys melanopis (Latham, 1790) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tanagra melanopis Schistoclamys melanopis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Танга́р чорнощокий[2] (Schistochlamys melanopis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 18 см. Забарвлення переважно сизувато-сіре. Обличчя, горло і шия чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають переважно оливково-зелене забарвлення.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- S. m. aterrima Todd, 1912 — центральна Колумбія, Венесуела, західна Гаяна і північна Бразилія;
- S. m. melanopis (Latham, 1790) — східна Гаяна, Суринам, Французька Гвіана і північно-східна Бразилія;
- S. m. grisea Cory, 1916 — південь Еквадору і схід Перу;
- S. m. olivina (Sclater, PL, 1865) — від південно-східного Перу і північної Болівії до півдня центральної Бразилії;
- S. m. amazonica Zimmer, JT, 1947 — східна і південно-східна Бразилія.
Поширення і екологія ред.
Чорнощокі тангари мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Бразилії і Болівії, трапляються в Парагваї. Вони живуть в саванах, сухих і вологих чагарникових заростях та на полях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1700 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, листям, бруньками і нектаром. Гніздо чашоподібне, розміщується в траві. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 13 днів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Schistochlamys melanopis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |