Танака Ґіїті

(Перенаправлено з Танака Ґійті)

Танака Ґіїті (яп. 田中 義一; 22 червня 1863(18630622), Хаґі — 29 вересня 1929, Токіо) — японський військовий і державний діяч, барон (1920), повний генерал (1921).

Танака Ґіїті
яп. 田中義一
Народився 25 липня 1864(1864-07-25)
Хаґі, префектура Ямаґучі, Японія[3]
Помер 29 вересня 1929(1929-09-29)[1][2] (65 років)
Токіо-сіті[d], Японія[3]
Поховання Тама[d]
Країна  Японія
Діяльність політик, дипломат, військовослужбовець
Alma mater Військова академія армії Японії і Вища військова академія армії Японії
Знання мов японська[4]
Учасник Японсько-цінська війна
Титул барон
Посада прем'єр-міністр Японії і член Палати перів Японіїd
Військове звання генерал
Партія Асоціація друзів конституційного правління (Японська імперія)
Родичі Takayuki Ōtsukid і Tarō Ozawad
У шлюбі з Sute Tanakad
Діти Tatsuo Tanakad
Автограф
Нагороди

Життєпис ред.

Був військовим аташе в Російській імперії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 рр. служив в штабі японської Маньчжурської армії, потім — у Генеральному штабі. У 19181921 рр. і в 19231924 рр. входив до уряду як військовий міністр.

Йому приписується авторство документа, що отримав назву Меморандум Танаки (25 липня 1927 р.), в якому намічалися шляхи широкої військової експансії на Азійському континенті. Був одним з організаторів японської інтервенції на радянському Далекому Сході у 19181922 рр. В 1925 р. очолив буржуазну партію Ріккен Сейюкай. У 1927 р. став прем'єр-міністром колоній.

У період перебування Танака при владі були проведені перші в історії Японської імперії парламентські вибори на основі загального (для чоловіків) виборчого права (1928 р.). Разом з тим проводилися масові арешти комуністів і «співчуваючих», були розпущені профспілкові та інші громадські організації лівого спрямування. Зовнішня політика кабінету Танака характеризувалася посиленням японського втручання у внутрішні справи Республіки Китай (вторгнення до провінції Шаньдун у 1927-му і 1928 р.). Через провал експансіоністської політики в Республіці Китай, Танака 2 липня 1929 р. був звільнений з посади прем'єр-міністра.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.