Танагра синьокрила
| Танагра синьокрила | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець синьокрилої танагри (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта, Колумбія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stilpnia cyanoptera (Swainson, 1834) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Aglaia cyanoptera Swainson, 1834 Tangara cyanoptera (Swainson, 1834) Tanagra argentea Lafresnaye, 1843 Tangara argentea (Lafresnaye, 1843) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра синьокрила[2] (Stilpnia cyanoptera) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах і на Гвіанському нагір'ї.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13 см, вага 18 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і горло чорні, решта тіла жовтувата (іноді з зеленим відтінком). Крила і хвіст чорні з синіми краями. У самиць тім'я сірувате, спина зеленувата, надхвістя зеленувато-жовте, горло і скроні світло-сірі з зеленим відтінком. Живіт і боки жовто-зелені, крила коричнюваті з блідо-зеленими краями.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- S. c. whitelyi (Salvin & Godman, 1884) — тепуї на півдні Венесуели і в сусідніх районах західної Гаяни і північної Бразилії;
- S. c. cyanoptera (Swainson, 1834) — північ Східного хребта Колумбійських Анд, гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії, гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели, Західний хребет Венесуельських Анд (Кордильєра-де-Мерида), s Прибережний хребет Венесуели.
Поширення і екологія ред.
Синьокрилі танагри мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Вони живуть на узліссях вологих гірських і рівнинних тропічних лісів і на галявинах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті від 600 до 2000 м над рівнем моря. Живляться плодами і комахами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Stilpnia cyanoptera.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |